Взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і тими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами.
Усі ми маємо досвід участі у конфліктних ситуаціях, і для багатьох він був не завжди позитивним. У цьому процесі важливо не концентрувати увагу на сторонах конфлікту чи його перебігу, а бачити перспективу вирішення проблеми. Успіх в управлінні конфліктами значним чином залежить від поведінки його учасників.
Конфліктологія (наука по конфлікти) вирізняє декілька в подолання суперечностей.
Зважаючи на цю інформацію, надайте розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання: Який з в подолання конфліктів є найбільш ефективним?
Зразок написання власного висловлення
Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
По-друге, використання стилю конкуренції є ефективним, коли кінцевий результат дуже важливий для людей. Він дозволяє швидко приймати рішення, відстоювати свою позицію, незважаючи ні на що, та боротися до кінця.
Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Головний конфлікт твору розгортається між поважним радником тухольської громади Захаром Беркутом і зверхнім боярином-зрадником Тугаром Вовком. Вони є носіями двох протилежних ідеологій. Тухольці не можуть розв’язати конфлікт шляхом компромісу, адже йдеться про оборону рідної землі від монголо-татарської навали. Саме тому Захар Беркут разом зі своєю громадою впевнено й рішуче бореться з ворогом, відстоюючи національні інтереси.
Отже, у кожній конкретній ситуації треба шукати певні шляхи розв’язання конфліктів. Компроміс є ефективним для досягнення стабільності й порядку в суспільстві, він є також важливою складовою культури людей. Конкуренція ж необхідна тоді, коли людині нічого втрачати й вона мусить боротися до кінця.
Фантастичний твір Олександра Бєляєва «Голова професора Доуеля» сталв моєю улюбленою книгою після того, як я занурився в його атмосферу. У творі одна незвичайна подія слідує за іншою, ще більш дивною. Неймовірні експерименти, які проводяться вченим, описані так, що стаєш переконаним в можливості їх реального втілення. Саме тому Бєляєв для мене є найкращим російським письменником-фантастом. Я читав багато його творів, але саме цей все одно залишається улюбленим.
Дивно, що головним героєм роману є не людина, а тільки її частина – голова, як це і заявлено в назві твору. Професор Доуель – великий вчений, який ставить наукові експерименти. У нього був помічник, Керн, який не побоявся обернути смерть Доуеля собі на руку. Керн зробив операцію і відділив голову професора від тіла.
З цього моменту голова була поміщена в прозору колбу і опинилася в повній владі злого вченого. Професор був змушений допомагати своєму колишньому союзнику, а тепер ворогові, в його нових експериментах по відділенню голів і пристрої їх життя без тіла.
Керн бажав прославитися, присвоївши собі досягнення іншої людини, але за щасливим збігом обставин йому це не вдалося. Знайшлися люди, готові викрити брехуна і відкрити істину, незважаючи на всі труднощі. Так Керн був виведений на чисту воду, і правда восторжествувала, хоча це призвело до великої жертви. Позбавляючись від доказів, Керн, за до препаратів, змінив до невпізнанності голову професора Доуеля, від цього вона загинула.
Мені здається, що цей, з одного боку, розважальний роман з фантастичним сюжетом можна читати, щоб відпочити і розслабитися, але, з іншого боку, він ненав’язливо вчить однієї простої істини: правда завжди переможе.
Взаємини між людьми бувають різними: як такими, що стимулюють співпрацю і товариськість, так і тими, що призводять до суперечок і протистоянь. Часто непорозуміння стають причиною появи образ, ворожості та ненависті. Ці та подібні негативні ситуації називають конфліктами.
Усі ми маємо досвід участі у конфліктних ситуаціях, і для багатьох він був не завжди позитивним. У цьому процесі важливо не концентрувати увагу на сторонах конфлікту чи його перебігу, а бачити перспективу вирішення проблеми. Успіх в управлінні конфліктами значним чином залежить від поведінки його учасників.
Конфліктологія (наука по конфлікти) вирізняє декілька в подолання суперечностей.
Зважаючи на цю інформацію, надайте розгорнуту письмову відповідь на проблемне питання: Який з в подолання конфліктів є найбільш ефективним?
Зразок написання власного висловлення
Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.
Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.
Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.
По-друге, використання стилю конкуренції є ефективним, коли кінцевий результат дуже важливий для людей. Він дозволяє швидко приймати рішення, відстоювати свою позицію, незважаючи ні на що, та боротися до кінця.
Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Головний конфлікт твору розгортається між поважним радником тухольської громади Захаром Беркутом і зверхнім боярином-зрадником Тугаром Вовком. Вони є носіями двох протилежних ідеологій. Тухольці не можуть розв’язати конфлікт шляхом компромісу, адже йдеться про оборону рідної землі від монголо-татарської навали. Саме тому Захар Беркут разом зі своєю громадою впевнено й рішуче бореться з ворогом, відстоюючи національні інтереси.
Отже, у кожній конкретній ситуації треба шукати певні шляхи розв’язання конфліктів. Компроміс є ефективним для досягнення стабільності й порядку в суспільстві, він є також важливою складовою культури людей. Конкуренція ж необхідна тоді, коли людині нічого втрачати й вона мусить боротися до кінця.
Объяснение:
Фантастичний твір Олександра Бєляєва «Голова професора Доуеля» сталв моєю улюбленою книгою після того, як я занурився в його атмосферу. У творі одна незвичайна подія слідує за іншою, ще більш дивною. Неймовірні експерименти, які проводяться вченим, описані так, що стаєш переконаним в можливості їх реального втілення. Саме тому Бєляєв для мене є найкращим російським письменником-фантастом. Я читав багато його творів, але саме цей все одно залишається улюбленим.
Дивно, що головним героєм роману є не людина, а тільки її частина – голова, як це і заявлено в назві твору. Професор Доуель – великий вчений, який ставить наукові експерименти. У нього був помічник, Керн, який не побоявся обернути смерть Доуеля собі на руку. Керн зробив операцію і відділив голову професора від тіла.
З цього моменту голова була поміщена в прозору колбу і опинилася в повній владі злого вченого. Професор був змушений допомагати своєму колишньому союзнику, а тепер ворогові, в його нових експериментах по відділенню голів і пристрої їх життя без тіла.
Керн бажав прославитися, присвоївши собі досягнення іншої людини, але за щасливим збігом обставин йому це не вдалося. Знайшлися люди, готові викрити брехуна і відкрити істину, незважаючи на всі труднощі. Так Керн був виведений на чисту воду, і правда восторжествувала, хоча це призвело до великої жертви. Позбавляючись від доказів, Керн, за до препаратів, змінив до невпізнанності голову професора Доуеля, від цього вона загинула.
Мені здається, що цей, з одного боку, розважальний роман з фантастичним сюжетом можна читати, щоб відпочити і розслабитися, але, з іншого боку, він ненав’язливо вчить однієї простої істини: правда завжди переможе.