Визначити й виписати в зошит художні засоби з прочитаних суспільно побутових пісень (по 2-3 приклади) епітетия,пестливі слова,персонофікації,повтори,порівняння. ГОМІН ГОМІН ПО ДІБРОВІ;СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ; ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ; ОЙ У СТЕПУ КРИЕНИЧЕНЬКА;
ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ:
«Коли, брате, з війська прийдеш?»
ПОВТОРИ:
«Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
ЗВЕРТАННЯ:
«Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
МЕТАФОРИ:
«Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
ЕПІТЕТИ:
Густі (терни), буйні (вітри)
ПЕСТЛИВІ СЛОВА:
зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку.
СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ
ЕПІТЕТИ:
козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
ПЕРСОНІФІКАЦІЯ:
«вода корінь миє», «пташки…приносити
МЕТАФОРИ:
«явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
ПОВТОРИ:
«Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
ЗВЕРТАННЯ:
«Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»
ЗМЕНШУВАЛЬНО-ПЕСТЛИВІ СЛОВА
«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ
ПОВТОРИ:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
ЕПІТЕТИ:
«зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький.
ЗВЕРТАННЯ:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
АНТИТЕЗА:
«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,
«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»
ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА
ЕПІТЕТИ:
зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
ПЕСТИЛИВО-ЗМЕНШУВАЛЬНІ СЛОВА
– криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;
ЗВЕРТАННЯ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе».
«Ой рад би я, моя мила..».
ПОВТОРИ:
«Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:
«Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»
МЕТАФОРА:
«воли… доріженьку чують».