Т.Г.Шевченко ! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий світ, цілу націю. Остап Вишня.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі. Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну». Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати. Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою : Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася творить. Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє. Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
Просто накідаю ідей сім'я Юлька Ващука-батьки засліпленні ідеальністю сина,намагаючись вбачати у ньому те що вони б хотіли,не зважають на лицемірство сина з родичами та ставленні до них,протягом сюжету твору можна гати що Юлько досить в лагідній фотмі спілкується з батьками,але в душі прагне іншого-гримнути даерима,щось буркнути батькам сім'я Славка Беркути-благополучна сім'я з взаєморозуміючими відносинами,кожен довіряє один одному,панує дружба та любов гається відкритість у спілкуванні,як результат достойне виховання сина сім'я Стефка Вуса-за період життя з бабусею Оленою у хлопя було щасливе дитинство,бабуся дарувала завжди теплі спогади,любов,доброту,але після її смерті Стефку довелося жити з батьком,який часто вживав алкоголь,тому періодично вдаваася до фіз сили,лайки та погроз
людини, щоб врятувати цілий світ,
цілу націю.
Остап Вишня.
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України !
сім'я Юлька Ващука-батьки засліпленні ідеальністю сина,намагаючись вбачати у ньому те що вони б хотіли,не зважають на лицемірство сина з родичами та ставленні до них,протягом сюжету твору можна гати що Юлько досить в лагідній фотмі спілкується з батьками,але в душі прагне іншого-гримнути даерима,щось буркнути батькам
сім'я Славка Беркути-благополучна сім'я з взаєморозуміючими відносинами,кожен довіряє один одному,панує дружба та любов гається відкритість у спілкуванні,як результат достойне виховання сина
сім'я Стефка Вуса-за період життя з бабусею Оленою у хлопя було щасливе дитинство,бабуся дарувала завжди теплі спогади,любов,доброту,але після її смерті Стефку довелося жити з батьком,який часто вживав алкоголь,тому періодично вдаваася до фіз сили,лайки та погроз