во Кому належить висловлювання: "Постать Івана Фірцака на Закарпатті загальновідома. А захотілося мені написати про нього твір для дітей, коли я повніше познайомився з його життям". *
а) Олегу Ольжичу;
б) Григору Тютюннику;
в) Андрію Малишку;
г) Олександру Гаврошу.
2)2. У повісті "Неймовірні пригоди Івана Сили" підняті всі морально-етичні проблеми, ОКРІМ: *
а) дружба і любов;
б) добро і зло;
в) чесність і підступність;
г) батьки і діти.
3)3. Персонаж повісті О.Гавроша Іван Сила є втіленням ідеї: *
а) непереможності духу українського народу;
б) самопожертви в ім`я близької людини;
в) незнищенності справжнього кохання;
г) любові до рідної природи.
4)4. Українські патріоти О.Ольжич і О.Теліга героїчно загинули в період: *
а) громадянської війни 1917-1921 р.р.
б) Голодомору 1932-1933 р.р.
в) Другої світової війни 1939-1945 р.р.
г) воєнних дій 2014-2015 р.р.
5)4. Українські патріоти О.Ольжич і О.Теліга героїчно загинули в період: *
а) громадянської війни 1917-1921 р.р.
б) Голодомору 1932-1933 р.р.
в) Другої світової війни 1939-1945 р.р.
г) воєнних дій 2014-2015 р.р.
6)6. Поезії "Сучасникам", "Радість", "Пломінний день" є творчим доробком: *
а) О.Ольжича;
б) О.Теліги;
в) А.Малишка;
г) О.Гавроша.
7)7. У якому творі А.Малишко використовує рядки: "Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі"? *
"Пісня про рушник";
б) "Так живуь на цій землі поети..."
в) "Вчителька";
г) "Чому, сказати й сам не знаю..."
8)8. У реченнях " У 1942 році він разом з Оленою Телігою приїхав до Києва й керував підпільною боротьбою. Помер у 1944 році у фашистському концтаборі..." ідеться про письменника: *
а) Гр.Тютюнника;
б) А.Малишка;
в) О.Ольжича;
г) О.Гавроша.
9)9. Символічно місткі художні деталі "зелені луги", "щебетання дібров", незрадлива усмішка" використовує А.Малишко у творі: *
а) "Пісня про рушник"
б) "Так живуть на цій землі поети..."
в) "Вчителька"
10)10. Яке символічне значення рушника в поезії А.Малишка "Пісня про рушник"? *
а) далека дорога;
б) щастя, доля;
в) розлука з домом.
11)11. Чиє ім`я зайве у списку? *
а) Василь Вірастюк;
б) Іван Піддубний;
в) Іван Фірцак;
г) Олександр Гаврош.
12)12. Поетична ідея вірша О.Теліги "Сучасникам" виражена в рядках: *
а) "Не треба слів! Хай буде тільки діло!"
б) "Сховай свій біль. Зломи раптовий порив..."
в) "Та там, де треба, я тверда й сувора..."

Давня казка (дуже стисло) - українка леся  десь, колись, в якійсь країні,  де захочете, там буде,  бо у казці, та ще в віршах,  все можливо, добрі люде;   десь, колись, в якійсь країні  проживав поет нещасний,  тільки мав талан до віршів  не позичений, а власний.  поет не відрізнявся особливою вродою, але його душа була прекрасна. він приходив кожного дня у діброву і там писав свої пісні.  одного разу за цим заняттям його побачив лицар бертольдо, що поспішав на полювання. лицар обурився, що поет не дає йому проїхати, до того ж йому довелося об’їжджати дивного співця. в серці гордого вельможі запалився вогонь.  після полювання лицар відбився від своїх стомлених товаришів та знову зустрівся зі співцем. він запропонував поетові гостинця, але той відмовився, пояснивши, що вже має всі багатства світу — свій талант і душу.  2  якось ввечері лицар бертольдо прийшов до співця та розповів про своє нещасливе кохання до вродливої донни ізидори. поет написав серенаду, яку закоханий проспівав під вікном дівчини, здобувши її прихильність.  3  скоро відгуляли весілля, на яке співця запросити забули. подружнє щастя лицаря тривало недовго: король надумав воювати, тому змушений був попрощатися з дружиною. спочатку всі його битви були успішними, але ось військо вже другий місяць не може взяти вороже місто й починає бунтувати. дух воїнів піднімають співці, серед яких давній знайомий лицаря. вдячний бертольдо обіцяє нагородити його.  вже давно лицар повернувся з походу, живе щасливо зі своєю дружиною. та все більше починає він утискати людей, обдирати їх, щоб збільшити своє багатство. скрізь чути плач і стогін.  нарешті мужики повстали проти свого пана.  "в мужика землянка вогка,  в пана хата на і;   що ж, недарма люди кажуть,  що в панів біліші кості.  у мужички руки чорні,  в пані рученька тендітна;   що ж, недарма люди кажуть,  що в панів і кров блакитна!   мужики цікаві стали,  чи ті кості білі всюди,  чи блакитна кров проллється,  як пробити пану груди? "  отаманом повсталих став знайомий панові поет. бертольдо послав до нього своїх слуг, щоб підкупити, але співець не пристав на його пропозицію.  тоді лицар погрожує заарештувати непокірного. посланці прибувають до хворого поета, біля якого зібралися люди за порадою, та повідомляють наказ пана.  врешті поет заплатив за свій спів головою, але люди пам’ятатимуть про нього, а його пісні даватимуть їм наснагу та сили. 

драма від фрідріха шиллера «вільгельм телль» дійсно залишається актуальною в наші дні. я вважаю, що це трохи несподівано з теоретичної точки зору і навіть дивно. втім, для розуміння причин актуальності цієї драми необхідно проаналізувати її зміст.

у драмі зображені досить давні події, які розгорталися на території швейцарії. вільгельм телль – звичайна робоча людина, він не цікавиться нюансами державного іння та бажає лише займатися власною справою. але події таким чином, що вільгельм телль спільно з такими ж людьми, як він, змушений організовуватися для захисту своїх прав та інтересів. під час їх спроб залагодити конфлікт мирним шляхом представники влади ведуть себе принизливо по відношенню до них і показують не що інше як відверте презирство. що залишається народу, коли з ним так чинять? залишається лише бунт. це і відбулося. народ збунтувався проти владного намісника, а він у свою чергу пошкодував про свої вчинки.

незважаючи на старовину часів, зображених у драмі, цілком можна називати її актуальною і сьогодні. вся справа в тому, що часи змінюються, а людина залишається практично такою ж. сьогодні представники влади також ведуть себе більш ніж самовпевнено, в той час як вони всього лише обрані людьми та не володіють владою внаслідок своєї переваги. якщо поглянути на представників влади деяких країн сьогодні, можна з упевненістю сказати, що, незважаючи на зміну форму правління з монархії на республіку, вони продовжують вважати свою владу привілеєм. при цьому вони далеко не прагнуть здійснювати владу якісно і з користю для людей. люди це чудово бачать, але, тим не менш, досить довго терплять. вони терплять, намагаються донести до влади свої ввічливі вимоги мирним і ненасильницьким шляхом, але що їм залишається робити, якщо вона свій народ не чує? залишається тільки бунтувати. і ми нерідко бачимо, як це відбувається і в сучасних державах. представники влади, сьогодні це обрані люди, повинні розуміти, чиї інтереси вони зобов’язані представляти і яка в них функція. керувати країною – це точно така ж робота, як двірник, тесля або вихователь дитячого саду. цю роботу потрібно виконувати якісно і не починати вважати себе божественним намісником.

драма фрідріха шиллера «вільгельм телль» залишається актуальною і сьогодні. вона актуальна як для звичайних людей, так і для представників влади, які не повинні забувати свою основну функцію.