Все 35 что у меня есть! сочинение одна из этих двух тем! : 1.сучасність байки евгена грибінка "ведмежий суд" 2.актуальність поезії івана франка "каменяри"
Говорячи про риси яких потрібно позбутися насамперед згадаю про лінь.На мою думку лінь це найгірша риса з усіх негативних рис.Тільки подумаймо лінь змушує нас невиконувати домашні завдання що призводить до отримання поганих оцінок.Якби ми не лінилися то виконували б усі завдання і тоді не мали ніяких проблем.Тому я вважаю що я повинен позбутися ліні.І я буду намагатися так і зробити. Тож кожного разу коли захочу грати в компютерні ігри гуляти з друзями але і повинен виконати домашні завдання я не по лінуюся і виконаю їх а ще насамперед я буду вірити в свої сили.
Хуха-Моховинка була лісовою, боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. Моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.
Говорячи про риси яких потрібно позбутися насамперед згадаю про лінь.На мою думку лінь це найгірша риса з усіх негативних рис.Тільки подумаймо лінь змушує нас невиконувати домашні завдання що призводить до отримання поганих оцінок.Якби ми не лінилися то виконували б усі завдання і тоді не мали ніяких проблем.Тому я вважаю що я повинен позбутися ліні.І я буду намагатися так і зробити. Тож кожного разу коли захочу грати в компютерні ігри гуляти з друзями але і повинен виконати домашні завдання я не по лінуюся і виконаю їх а ще насамперед я буду вірити в свої сили.
Хуха-Моховинка була лісовою, боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. Моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.