Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання до й, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших. Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. (вот пользуйся)
МІФ ПРО аргонавтів Міф про аргонавтів постав у догомерівську добу; його згадували в своїх творах античні поети, зокрема Аполлоній Родоський у поемі «Аргонавтика», проте найраніший опис пригод славетних мореплавців читаємо в одній з од Піндара. Історія аргонавтів така: прагнучи повернути собі батьківський царський трон від дядька Пелія, який обіцяв віддати владу, коли небіж привезе золоте руно, Ясон на кораблі «Арго» в товаристві 50 найславетніших героїв стародавньої Греції вирушив до берегів Колхіди. Разом з ним були: Орфей, Геракл, Амфіарай, Бореади, Кастор і Полідевк, Мелеагр, Тідей, Тесей, Главк, Лаерт і ін.Ясон присвятив свій корабель Посейдонові. По дорозі аргонавти відвідали кентавра Хірона, потім через Самотракію прибули на Лемнос, де їх гостинно прийняли жінки, які за рік до того повбивали на острові всіх чоловіків. Лише завдяки наполяганням Геракла аргонавти рушили далі. Після різних пригод вони прибули до Колхіди. Місцевий владар Еет пообіцяв віддати руно Ясонові, якщо той запряже до плуга чотирьох міднокопитих биків — подарунок Гефеста, — виоре ним поле, присвячене Аресові, і засіє зубами дракона. З цих зубів виростали воїни, готові кинутися на Ясона. За порадою дочки Еета Медеї, що закохалася в Ясона, він кинув важкий камінь між воїнів, які почали битися один з одним і таким чином знищили себе. Еет і після цього не схотів віддати золотого руна. Ясон і Медея вбили (варіант: приспали) дракона, який охороняв скарб, і, захопивши руно, відпливли до Греції. Еет послав погоню. Щасливо уникнувши небезпек, аргонавти повернулись із золотим руном до Еллади.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання до й, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. (вот пользуйся)