Объяснение:Туве Янссон — финская писательница и художница, писавшая на шведском языке.
Родилась в богемной семье: мать — видная художница Сигне Хаммарштен, иллюстратор книг, отец — признанный скульптор Виктор Янссон. Туве была первым ребёнком в семье. Ее брат Пер Улоф впоследствии станет фотографом, а другой брат Ларс — художником.
По материнской линии Туве принадлежала к древнему шведскому роду Хаммарштенов, из которого вышло много видных государственных деятелей и просто знаменитых людей. Интересно, что Янссон много и часто упоминавшая в книгах и интервью свою мать, очень мало говорила о отце. Много известно о её шведской родне и почти ничего о финских родственниках по линии отца. В детстве каждое…
Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, "наче цвяшок у серце вбитий". Цей зойк душі, крик зраненого серця вилився пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповиту ніжною любов'ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого таланту, підніс до високих художніх узагальнень.
Объяснение:Туве Янссон — финская писательница и художница, писавшая на шведском языке.
Родилась в богемной семье: мать — видная художница Сигне Хаммарштен, иллюстратор книг, отец — признанный скульптор Виктор Янссон. Туве была первым ребёнком в семье. Ее брат Пер Улоф впоследствии станет фотографом, а другой брат Ларс — художником.
По материнской линии Туве принадлежала к древнему шведскому роду Хаммарштенов, из которого вышло много видных государственных деятелей и просто знаменитых людей. Интересно, что Янссон много и часто упоминавшая в книгах и интервью свою мать, очень мало говорила о отце. Много известно о её шведской родне и почти ничего о финских родственниках по линии отца. В детстве каждое…
Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, "наче цвяшок у серце вбитий". Цей зойк душі, крик зраненого серця вилився пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповиту ніжною любов'ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого таланту, підніс до високих художніх узагальнень.
Объяснение: