Як навивается
верстат для виготовлення книжок-
коштовна оправа книги-

Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»; «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»; «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»; «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»; «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»; «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»

Грубіян: "А ви чого тут збіглися, роботи нема чи що?", "Іди ж до роботи, бо там роти проззявляють та й стоятмуть"
скупий: "Ох земелько, свята земелько - Божа ти донечко! Як радісно тебе згрібати докупи в одні руки", "Хіба у мене банк, чи що?", "Е ,куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя", "Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш... Однеси назад", "Крогом, кругом усе моє... Не дам, не дам!"
заздрісний: "Он у Жолудя шматочок - так-так!", "І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей - не зрозумію..."
працьовитий: "Еге! Герасим вже по хазяйству гасає невсипущий"
жорстокий: "Ах ти ж відьма чортова, то ти мене оце дратувать заходилася, та я... " (це він кричав до Параски, після чого почав її бити)