ответ:Охороняти ліси, гаї, сади — зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі.
Його оповідання "Лось" наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: "кругленьке, як підпалок, обличчя", у поведінці. Коли трапилось лихо-діти рятували лося, а дядько Шпичак, "присівши у виїмку", насміхався над ними. Потім діти переживали, боялися пропустити мить, "коли лось ворухнеться", а "Шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги". Рятуючи лося, хлопчики керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, а Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи.
Сміливі хлопці здійснили справжній героїчний вчинок. Вони, хоч і малі, але рішучі. Маленькі герої не побоялися рубати "зрадливу кригу", не злякалися погроз дядька, а "подалися в заповідник, щоб заявити охороні". Шпичак же злякався, "його наче щось тіпнуло", коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин. Тільки презирство і відразу можна відчувати до цього браконьєра, цієї бездушної людини. А який охоплює жах, коли читаєш опис лося, підкошеного кулею: "Голова лежала так, ніби він прислухався до землі, чи далеко ще весна, чи скоро прийде, а роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик, який усе-таки сподівався зазеленіти, вкрившись листям".
Отже, збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті. Ставлення людини до природи — це мірило людської моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дійовою, спрямованою на захист і примноження багатства рідного краю.
Пісня… Яке глобальне та важливе значення має вона для українського народу. Пісня супроводжує нас упродовж усього життя: від народження й до самісінької смерті.
Справді, українська пісня ніби закладена в наших венах генетично. Не дарма ж народ називають найспівочішим. Вона пройшла нелегкий шлях крізь віки. Це наше минуле, теперішнє й майбутнє. Саме в пісні ми проявляємо любов до матері, до коханої, до рідної землі.
Пісенна лірика – це народні й авторські тексти, які розкривають особисті почуття, переживання людей. Тому ці пісні не залишають байдужими серця. Українська лірика визнана в усьому світі. Ви бачили скільки у нас різноманітних народних ансамблів? Вони неодноразово отримують найвищі світові перемоги. Найпопулярнішими та найвідомішими є хор ім. Верьовки, а також «Берегиня». Та співочі люди не тільки професійні. Чули, як голосить простий народ. Наприклад, мила сільська бабуся. У цьому ми – українці. Сильні, вільні, красиві, мелодійні…
Українську пісню знають за кордоном завдяки неперевершеним композиторам – В. Леонтовичу, М. Лисенку, В. Івасюку. Їх шедеври неповторні. Тому, народна лірика лежить у таланті своїх авторів, виконавців, що своєю обдарованістю захоплюють увесь світ.
ответ:Охороняти ліси, гаї, сади — зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі.
Його оповідання "Лось" наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: "кругленьке, як підпалок, обличчя", у поведінці. Коли трапилось лихо-діти рятували лося, а дядько Шпичак, "присівши у виїмку", насміхався над ними. Потім діти переживали, боялися пропустити мить, "коли лось ворухнеться", а "Шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги". Рятуючи лося, хлопчики керувалися благородними почуттями, бажанням до нещасній тварині, а Шпичак, глухий і байдужий до всього прекрасного, прагнув тільки наживи.
Сміливі хлопці здійснили справжній героїчний вчинок. Вони, хоч і малі, але рішучі. Маленькі герої не побоялися рубати "зрадливу кригу", не злякалися погроз дядька, а "подалися в заповідник, щоб заявити охороні". Шпичак же злякався, "його наче щось тіпнуло", коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин. Тільки презирство і відразу можна відчувати до цього браконьєра, цієї бездушної людини. А який охоплює жах, коли читаєш опис лося, підкошеного кулею: "Голова лежала так, ніби він прислухався до землі, чи далеко ще весна, чи скоро прийде, а роги росли при самім снігу, ніби чудернацький кущик, який усе-таки сподівався зазеленіти, вкрившись листям".
Отже, збереження фауни і флори рідного краю залежить від людини, її совісті. Ставлення людини до природи — це мірило людської моралі. Справжня любов до рідної землі повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дійовою, спрямованою на захист і примноження багатства рідного краю.
Объяснение:
Объяснение:
Пісня… Яке глобальне та важливе значення має вона для українського народу. Пісня супроводжує нас упродовж усього життя: від народження й до самісінької смерті.
Справді, українська пісня ніби закладена в наших венах генетично. Не дарма ж народ називають найспівочішим. Вона пройшла нелегкий шлях крізь віки. Це наше минуле, теперішнє й майбутнє. Саме в пісні ми проявляємо любов до матері, до коханої, до рідної землі.
Пісенна лірика – це народні й авторські тексти, які розкривають особисті почуття, переживання людей. Тому ці пісні не залишають байдужими серця. Українська лірика визнана в усьому світі. Ви бачили скільки у нас різноманітних народних ансамблів? Вони неодноразово отримують найвищі світові перемоги. Найпопулярнішими та найвідомішими є хор ім. Верьовки, а також «Берегиня». Та співочі люди не тільки професійні. Чули, як голосить простий народ. Наприклад, мила сільська бабуся. У цьому ми – українці. Сильні, вільні, красиві, мелодійні…
Українську пісню знають за кордоном завдяки неперевершеним композиторам – В. Леонтовичу, М. Лисенку, В. Івасюку. Їх шедеври неповторні. Тому, народна лірика лежить у таланті своїх авторів, виконавців, що своєю обдарованістю захоплюють увесь світ.