Як ви розумієте один із епіграфів до твору В. Підмогильного "Місто" - «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». Свою думку підтвердіть прикладами з названого твору.
На мою думку Климко - дуже гарний хлопчик, тому що в такий ще малий вік на нього звалився тягар дорослого життя. У тяжкий воєнний час він, хоч і залишився сиротою та пережив біль, страждання, голод у той період, коли опинився без даху над головою у холодній та брудній ваговій шахті, але він знайшов сили не тільки влаштувати своє житя, а й до ншим. Як дорослий, Климко узяв на себе відповідальність за вчительку та її маленькудоньку - Олю. Заради їхнього порятунку від голоду він подолав сотні кілометрів босоніж, постій но наражаючись на небезпеку. Добрі люди пропонували залишитися в ниих, але Климко знав, що його чекають. І незважаючи на всі перешкоди, які траплялися на його шляху, він виконав свій обов'язок до кінця. І що сраді головне - у ньому збереглись: чуйність, доброта і взаємодо Його історія вчить доброті, людяності та вмінню долати життєві труднощі. Тому я пишаюсь (ся) твоєю наполегливістю і відповідальністю.
Эней детина был проворный И парень - хоть куда казак. На дело злой, в беде упорный, Отчаяннейший из гуляк. Когда спалили греки Трою, Сровняв ее навек с землею, Эней, не тратя лишних слов, Собрал оставшихся троянцев, Отпетых смуглых оборванцев, Котомку взял и был таков.
Эней, наш великий пан И славный троянский князь, Шнырял по морю, как цыган, К тебе, — о царь! — прислал нас теперь. Просим, пан Латин! наши головы и отныне Позволь жить в твоем краю, Хоть за деньги, хоть даром. Уж мы, поверь, достаточно оценим Благодеяние твое. О царь! Будь нашим меценатом И ласку твою окажи. Энею названым братом Стань, наилучший! Не откажи! Эней, предводитель наш удалый, Красивый и проворный малый, Увидишь самолично! А прежде чем распить по чарке, Вели принять подарки, От сердца присланные вам.
И парень - хоть куда казак.
На дело злой, в беде упорный,
Отчаяннейший из гуляк.
Когда спалили греки Трою,
Сровняв ее навек с землею,
Эней, не тратя лишних слов,
Собрал оставшихся троянцев,
Отпетых смуглых оборванцев,
Котомку взял и был таков.
Эней, наш великий пан
И славный троянский князь,
Шнырял по морю, как цыган,
К тебе, — о царь! — прислал нас теперь.
Просим, пан Латин!
наши головы и отныне
Позволь жить в твоем краю,
Хоть за деньги, хоть даром.
Уж мы, поверь, достаточно оценим
Благодеяние твое.
О царь! Будь нашим меценатом
И ласку твою окажи.
Энею названым братом
Стань, наилучший! Не откажи!
Эней, предводитель наш удалый,
Красивый и проворный малый,
Увидишь самолично!
А прежде чем распить по чарке,
Вели принять подарки,
От сердца присланные вам.