Повість Андрія Чайковського “За сестрою” служить відмінним прикладом історичної повісті, в якій розкриваються дивовижні часи нашої української історії. Цю повість я прочитав просто-таки на одному диханні, вона стала для мене напрочуд цікавою та захоплюючою. Важливим фактором на користь саме такого ставлення до цієї повісті з мого боку став факт того, що в ній було розглянуто і які дійові особи там були показані. Безумовно, там багато цікавих героїв, які викликають увагу і непідробний інтерес. Але, звичайно, самим цікавим і близьким мені
по духу є головний герой цієї повісті Павлусь.
Що ж такого особливого в Павлусі, що він мені настільки сильно сподобався і запам’ятався? Що ж, в ньому дуже багато позитивних рис і характеристик. По-перше, він надзвичайно сміливий чоловік. Зі змісту повісті відомо, що йому було всього 15, коли на українську землю прийшли монголо-татарські загарбники. Він пережив безліч бід і проблем, але не зневірився. І коли монголо-татари захопили його сестру і вивезли її в Крим, Павлусь, незважаючи на свій вік, жодного разу не сумнівався в тому, що її потрібно терміново рятувати і визволяти з того полону, в якому вона опинилася.
Для цього він проробив великий шлях, спілкувався з різними людьми, боровся з серйозними проблемами і неприємностями. Тим не менш, в певний момент йому вдалося впоратися з усіма проблемами і він успішно досяг поставленої мети. Звичайно, він не зміг би цього зробити без сильного і міцного внутрішнього стрижня, характеру. Крім того, хотілося б зазначити іншу, як мені здається, надзвичайно важливу характеристику цього молодого хлопця. Вся справа в тому, що він не відмовився від православного християнства, хоча дуже довго і часто перебував серед мусульман. Він залишився вірною своїй вірі людиною. Хіба це не можна назвати подвигом? Я думаю, що з упевненістю можна. В таких обставинах, в яких він був, було вкрай складно не піддатися на спокусу спростити своє життя та стати мусульманином. Тим не менш, він утримався від такого рішення, тому що розумів всю відповідальність перед своєю вірою і країною. І це говорить про нього з дуже хорошого і правильного боку, як про людину високих моральних якостей.
У цій повісті є багато цікавих і приємних героїв. Але, я думаю, багато людей погодяться, що самим яскравим і цікавим серед них усіх є Павлусь. Він має неповторні людські якості, запам’ятовується всім читачам, а тому на тлі інших героїв цього твору виглядає найбільш приємно.
Я свій брала з якогось сайту в інтернеті тому тримай.
Село вка
2. Славний козацький рід Судаків
3. Напад татар
4. Загибель діда та матері Павлуся
5. Захоплення батька та Ганусі в полон
6. Щасливий порятунок Павлуся.
7. До козака Семена Непорадного.
8. Сміливий план козаків.
9. Розмова братів.
10. Запекла битва.
11. Смерть козацького ватажка Остапа Тріски.
12. Поховання загиблих побратимів.
13. Утеча Степана Судака та інших полонених
14. Радісна зустріч втікачів з козаками.
15. Зустріч батька зі своїми синами.
16. Павлусь вирушає на пошуки Ганусі
17. Хлопця продають
18. Довга дорога Павла до Криму.
19. Павлусь вивчає мову ворога.
20. Хлопець – слуга Мустафи-ефенді.
21. Знайомство з бранцем Остапом Швидким.
22. Зухвала розмова з ворогом.
23. Покарання для хлопця.
24. Невдала втеча Павлуся.
25. Везуче уникнення покарання.
26. Ризикований план Павлуся.
27. Хан Девлет-Гірей наказує розшукати Ганнусю.
28. Довгоочікувана зустріч Павлуся зі сестрою.
29. Татарський син повертається до батька.
30. Прохання волі також для Остапа Швидкого.
31. Девлет-Гірей дотримує обіцянку.
Повість Андрія Чайковського “За сестрою” служить відмінним прикладом історичної повісті, в якій розкриваються дивовижні часи нашої української історії. Цю повість я прочитав просто-таки на одному диханні, вона стала для мене напрочуд цікавою та захоплюючою. Важливим фактором на користь саме такого ставлення до цієї повісті з мого боку став факт того, що в ній було розглянуто і які дійові особи там були показані. Безумовно, там багато цікавих героїв, які викликають увагу і непідробний інтерес. Але, звичайно, самим цікавим і близьким мені
по духу є головний герой цієї повісті Павлусь.
Що ж такого особливого в Павлусі, що він мені настільки сильно сподобався і запам’ятався? Що ж, в ньому дуже багато позитивних рис і характеристик. По-перше, він надзвичайно сміливий чоловік. Зі змісту повісті відомо, що йому було всього 15, коли на українську землю прийшли монголо-татарські загарбники. Він пережив безліч бід і проблем, але не зневірився. І коли монголо-татари захопили його сестру і вивезли її в Крим, Павлусь, незважаючи на свій вік, жодного разу не сумнівався в тому, що її потрібно терміново рятувати і визволяти з того полону, в якому вона опинилася.
Для цього він проробив великий шлях, спілкувався з різними людьми, боровся з серйозними проблемами і неприємностями. Тим не менш, в певний момент йому вдалося впоратися з усіма проблемами і він успішно досяг поставленої мети. Звичайно, він не зміг би цього зробити без сильного і міцного внутрішнього стрижня, характеру. Крім того, хотілося б зазначити іншу, як мені здається, надзвичайно важливу характеристику цього молодого хлопця. Вся справа в тому, що він не відмовився від православного християнства, хоча дуже довго і часто перебував серед мусульман. Він залишився вірною своїй вірі людиною. Хіба це не можна назвати подвигом? Я думаю, що з упевненістю можна. В таких обставинах, в яких він був, було вкрай складно не піддатися на спокусу спростити своє життя та стати мусульманином. Тим не менш, він утримався від такого рішення, тому що розумів всю відповідальність перед своєю вірою і країною. І це говорить про нього з дуже хорошого і правильного боку, як про людину високих моральних якостей.
У цій повісті є багато цікавих і приємних героїв. Але, я думаю, багато людей погодяться, що самим яскравим і цікавим серед них усіх є Павлусь. Він має неповторні людські якості, запам’ятовується всім читачам, а тому на тлі інших героїв цього твору виглядає найбільш приємно.
Я свій брала з якогось сайту в інтернеті тому тримай.