Який вірш П. Тичини є поетичним звертання до уявного співбесідника? А «Гаї шумлять...»; Б «Блакить мою душу обвіяла...»;
В «Не бував ти у наших краях!»; Г «Осінь».
3. Звідки взявся лось на галявині, так близько до села? («Лось»)
А Заблукав; Б любив жити кого людей;
В хотів познайомитись з хлопчиками; Г втік із заповідника.
4. У якому вірші Тараса Шевченка згаданий соловей?
А «Мені тринадцятий минало» Б «За сонцем хмаронька пливе»;
В «Садок вишневий коло хати»; Г «Заповіт».
5. Назвіть ім'я матері та старшої сестри Тараса.
6. Заповніть пропуски:
Сім’я … коло хати,
Вечірня … встає.
… вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так … не дає.
7. Який художній засіб використовує П.Тичина в даному уривку?
Блакить мою душу обвіяла
Душа моя сонця намріяла…
а) порівняння; б) епітет; в) метафору; г) гіпербола.
8. Що на вашу думку, переважає у поезії Т.Шевченка "За сонцем хмаронька пливе": опис
природи чи змалювання внутрішнього стану героя?
9. «Кругленький, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими
халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс». (герой твору «Лось»).
10. Хто привіз Тараса до батьків, коли він заблукав у полі?
а) жандарми; б) женці; в) чумаки; г) селяни.
11. Укажіть, кого ліричний герой вірша Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» вважає
ворожою силою:
а) вітер сильний; б) туман сивий; в)шторм великий.
12. Обґрунтуйте, чи завжди добро перемагає зло (За мотивами твору «Лось»).
Мотря Кочубеївна :Змальовуючи героїню, автор вийшов поза межі любовної історії. У її образі він виділив самостійність, рішучість, патріотизм. Козак Іван Чуйкевич, закоханий у Мотрю, дав їй промовисту характеристику: «У неї жіноча врода, але мужеська вдача». Мотря по-справжньому закохалась у гетьмана, коли він гостював у Ковалівці, маєтку Кочубеїв. Особливо полонила її серце пісня у виконанні Мазепи («Мотря не зводила з нього очей, як зачарована»). Вона відчула душевну й духовну спорідненість із гетьманом, була захоплена його внутрішньою силою. У дівчини загострилися стосунки з батьками, особливо з владною матір'ю. Кочубей не був категорично проти шлюбу дочки з гетьманом, однак мусив рахуватися з волею дружини: «Василь Леонтійович, людина м'ягка й добросердна, хитався поміж гетьманом і своєю жінкою, схиляючись то на його бік, то на її, залежно від того, під чиїм впливом оставався». Відхиливши сватання Мазепи, батьки відправили дочку до монастиря, однак вона втекла до свого коханого. Дівчина добре усвідомлювала, що не зможе й надалі йти проти волі батьків. До того ж її матір скористалась із втечі доньки й обвинуватила гетьмана у викраденні. Аби не давати підстав для наклепів та інтриг проти Мазепи, Мотря зрештою повернулася під батьківську опіку. Автор розкрив внутрішню драму героїні, яка опинилась у не й ситуації, коли мусила обирати між своїм обов'язком перед батьками й коханням.
Іван Мазепа:Автор вкладає в уста персонажа роздуми про історичну долю народу: «В тім-то й біда, що Господь посадив нас не між горами та між морями, а на велетенському суходолі, на безбережних степах. Куди не скоч, скрізь двері. Нам треба заволодіти степом». Степ тут ще й метафора: «Степом назверх і всередині, бо наша душа теж степ. Степ — ворог держави». Маючи далекосяжні плани, Мазепа готується розірвати союз із Московським царством. До цього його підштовхує ще й органічне неприйняття російської політичної культури: «Гетьман не любив Петра. Це був варвар, а Мазепа ненавидів варварства». Саме кривди, що їх терпіло українське населення від навали росіян, підштовхували гетьмана до союзу зі шведським королем Карлом ХІІ, супротивником російського монарха. Письменник виділив в образі Івана Мазепи чимало інших рис — показав його в стосунках із матір'ю, із друзями й однодумцями. І звичайно, особистість гетьмана розкривається у його ставленні до Мотрі Кочубеївни. У ній він цінує не лише красу, а й душевне багатство та розум. Закоханий гетьман постає людиною чуйною й уважною, щирою у своїх почуттях.
Іван Мазепа:Автор вкладає в уста персонажа роздуми про історичну долю народу: «В тім-то й біда, що Господь посадив нас не між горами та між морями, а на велетенському суходолі, на безбережних степах. Куди не скоч, скрізь двері. Нам треба заволодіти степом». Степ тут ще й метафора: «Степом назверх і всередині, бо наша душа теж степ. Степ — ворог держави». Маючи далекосяжні плани, Мазепа готується розірвати союз із Московським царством. До цього його підштовхує ще й органічне неприйняття російської політичної культури: «Гетьман не любив Петра. Це був варвар, а Мазепа ненавидів варварства». Саме кривди, що їх терпіло українське населення від навали росіян, підштовхували гетьмана до союзу зі шведським королем Карлом ХІІ, супротивником російського монарха. Письменник виділив в образі Івана Мазепи чимало інших рис — показав його в стосунках із матір'ю, із друзями й однодумцями. І звичайно, особистість гетьмана розкривається у його ставленні до Мотрі Кочубеївни. У ній він цінує не лише красу, а й душевне багатство та розум. Закоханий гетьман постає людиною чуйною й уважною, щирою у своїх почуттях.
Подробнее - на -
Объяснение: