Учитель... скільки мудрості, натхнення, терпеливості, кмітливості сказано в цьому одному слові, яке давно зайняло найшляхетніше місце в нашому світі.
Для когось з нас ідеал цієї особистості різний: хтось його уявляє розумним наче сокіл, інші - спокійним мов озеро, а деякі - натхненним та дружнім як справжній приятель. Мені здається, що ця людина повинна розуміти всіх учнів, які її оточують, зрозуміти будь - кого, бути врівноваженою, але й трохи суворою. Вона має бути тихою й рівноправною. До речі, пишучи цей твір, я згадав книгу "Енн із зелених дахів" (Не пиши це в творі. Я не знав, на яку книгу посилатися, тому взяв цей образ), де дівчина, покалічена через безпомічність в ранньому дитинстві, змогла перейти поріг образ і незгод, тому стала втіленням ідеалу для кожного з її учнів та учениць.
Любіть і цінуйте вчителя! Саме він вас навчить літати і мандрувати всією планетою.
Мабуть, найвідомішим твором пісенної спадщини малишка є пісня «рідна мати моя» («пісня про рушник»). вона була написана до кінофільму «літа молодії» і здобула велику популярність серед народу, стала народною перлиною. кожен рядок цієї пісні випромінює доброту і любов, пройнятий материнським теплом і синівською вдячністю. у поезії створено узагальнений образ матері, що «ночей не доспала», що передавала своєму синові любов до вітчизни, до природи, до всього прекрасного. мати перед дальньою дорогою дає сину «рушник вишиваний», де вимережила своїй дитині долю, долю серед тихого шелесту трав, «в щебетанні дібров». цей рушник оберігатиме сина в дорозі і буде нагадувати йому про сонячне дитинство, розлуку з рідним краєм і найдорожчою людиною. своєрідна форма поезії наближає її до пісні. рефрен надає співучості, ніжності, ліричності, народності. твір насичений епітетами, яскравими метафорами.
Мій ідеальний учитель
Учитель... скільки мудрості, натхнення, терпеливості, кмітливості сказано в цьому одному слові, яке давно зайняло найшляхетніше місце в нашому світі.
Для когось з нас ідеал цієї особистості різний: хтось його уявляє розумним наче сокіл, інші - спокійним мов озеро, а деякі - натхненним та дружнім як справжній приятель. Мені здається, що ця людина повинна розуміти всіх учнів, які її оточують, зрозуміти будь - кого, бути врівноваженою, але й трохи суворою. Вона має бути тихою й рівноправною. До речі, пишучи цей твір, я згадав книгу "Енн із зелених дахів" (Не пиши це в творі. Я не знав, на яку книгу посилатися, тому взяв цей образ), де дівчина, покалічена через безпомічність в ранньому дитинстві, змогла перейти поріг образ і незгод, тому стала втіленням ідеалу для кожного з її учнів та учениць.
Любіть і цінуйте вчителя! Саме він вас навчить літати і мандрувати всією планетою.