З якою метою Калитка відряджає кума Савку "у город"? 1.купити "свинку і конурця" 2.розміняти гроші 3.знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей 4.на службу до божого храму
Якщо мова йде про фото Гордія Кулаківського, той якому на фото викололи очі, то Софійка, вже знаючи про чарівні властивості шафи, дуже довго вагалася чи варто їй вертатися в минуле цього чоловіка. Але цікавість все таки перемогла і з цього фото розпочалося розслідування Софійкою причин прокляття роду Кулаківських
Цитата: Чи таки зважитись? Цікаво, які все ж у нього очі? Ет, будь що буде! Ризикну! Софійка бере світлину і зачиняється в шафі.
2. Ким виявився чоловік з Фотокартки?
Це був Гордій Кулаківський. Цитата: – Цілий Вишнопіль дізнається про Гордія Кулаківського! Тепер усі в мене отут! – показує великого кулака. І регоче: – В кулаці у Кулаківського! О!
3.Що сталося з Софійкою після "мандрівки у часі" ? У минулому Софійка потрапила в період, коли була досить морозяна зима. Софійка замерзла і захворіла. Цитата: Яка там школа! Лежала, обмотана шаликом і напоєна Сніжаниними чаями та мікстурами. Бо-ліло горло, розколювалась голова, але серце співало: мама не сердилася, з усіх сил догоджала хво-рій. Навіть Ростик перестав бути таким великим паном, як стало, відколи він з'явився на світ
4. Яку новину про коралі розповів їй Сашко?
Сашко розповів, що до нього підійшов якийсь чоловік і запропонував йому бути помічником при торгівлі коралями. Сашко одразу подумав про коралі Софійки. Цитата: Це був Сашко, схвильований і захеканий. Виявляється, годину тому до нього підійшов якийсь тип. Заявив, що бачить у хлопцеві клепку і хватку, тому хоче дати йому трохи підробити. Мовляв, шукає помічників для торгівлі коралями. Хай Сашко до нього зайде о сьомій вечора: побачить, що це таке, почує, що до чого.
Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературознавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби експресіонізму використовує В. Стефаник.)
Використання засобів експресіонізму у творчості В. Стефаника. (Експресіонізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, особливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. Цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)
Протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (Горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «Камінний хрест», і в новелі «Новина». Засобом імпресіонізму у творчості Стефаника є перш за все б побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. У новелі «Камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг Іван Дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без Батьківщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. Гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)
Експресіонізм у антивоєнних новелах. (Одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новелі «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображення типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішнього бутл’я подіям зовнішнім. Відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію почуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. Емоційно несподіване сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «Діточа пригода» або «Піступка». Експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. А для експресіонізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачі думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дії. (Усі новели В. Стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть приголомшують своєю трагічністю. Мета автора — вразити, змусити до дії. Робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для головних героїв.)
Відповідь:
1. Що зробила Софійка з фото вдома?
Якщо мова йде про фото Гордія Кулаківського, той якому на фото викололи очі, то Софійка, вже знаючи про чарівні властивості шафи, дуже довго вагалася чи варто їй вертатися в минуле цього чоловіка. Але цікавість все таки перемогла і з цього фото розпочалося розслідування Софійкою причин прокляття роду Кулаківських
Цитата: Чи таки зважитись? Цікаво, які все ж у нього очі? Ет, будь що буде! Ризикну! Софійка бере світлину і зачиняється в шафі.
2. Ким виявився чоловік з Фотокартки?
Це був Гордій Кулаківський. Цитата: – Цілий Вишнопіль дізнається про Гордія Кулаківського! Тепер усі в мене отут! – показує великого кулака. І регоче: – В кулаці у Кулаківського! О!
3.Що сталося з Софійкою після "мандрівки у часі" ? У минулому Софійка потрапила в період, коли була досить морозяна зима. Софійка замерзла і захворіла. Цитата: Яка там школа! Лежала, обмотана шаликом і напоєна Сніжаниними чаями та мікстурами. Бо-ліло горло, розколювалась голова, але серце співало: мама не сердилася, з усіх сил догоджала хво-рій. Навіть Ростик перестав бути таким великим паном, як стало, відколи він з'явився на світ
4. Яку новину про коралі розповів їй Сашко?
Сашко розповів, що до нього підійшов якийсь чоловік і запропонував йому бути помічником при торгівлі коралями. Сашко одразу подумав про коралі Софійки. Цитата: Це був Сашко, схвильований і захеканий. Виявляється, годину тому до нього підійшов якийсь тип. Заявив, що бачить у хлопцеві клепку і хватку, тому хоче дати йому трохи підробити. Мовляв, шукає помічників для торгівлі коралями. Хай Сашко до нього зайде о сьомій вечора: побачить, що це таке, почує, що до чого.
Пояснення:
Експресіоністська образність в українській літературі. (Сучасні літературознавці зазначають, що уперше термін вжито у 1911 році німецьким поетом Г. Вальденом, але в українській літературі риси експресіонізму з’явилися у 20-ті роки XX ст. у творчості А. Головка, Миколи Хвильового, М. Куліша, а далі Д. Павличка, Л. Костенко, І. Драча. Але одним із перших засоби експресіонізму використовує В. Стефаник.)
Використання засобів експресіонізму у творчості В. Стефаника. (Експресіонізм — це така течія у модернізмі, яка базується на емоційній виразності, особливій загостреності зображувальних засобів з метою впливу на читача. Цій течії притаманний соціально-критичний пафос.)
Протест проти соціальної несправедливості і засоби імпресіонізму. (Горе селянина, його соціальну незахищеність зображено «коротко, сильно і страшно» і в новелі «Камінний хрест», і в новелі «Новина». Засобом імпресіонізму у творчості Стефаника є перш за все б побудови сюжету, у центрі якого виразна гротескна деталь. У новелі «Камінний хрест» — це гой самий хрест, який воздвиг Іван Дідух собі й дружині ще за життя. 1 цей хрест набуває значення символу, який виражає головну думку сильно й експресивно: жити у такому суспільстві неможливо, але й без Батьківщини — не життя. Вчинок Гриця Летючого з новели «Новина» приголомшує одразу: вбив власне дитя з любові й жалості, бо не міг бачити, як умирає дитина з голоду. Гротескність події покликана вплинути на почуття читача, змушує замислитися над соціальною несправедливістю.)
Експресіонізм у антивоєнних новелах. (Одним із прийомів експресіонізму є емоційна організація монологічного мовлення. Саме цей прийом бачимо у новелі «Сини», де сюжет, на перший погляд, абсолютно реалістичний, але постає він не у хронологічній послідовності і має на меті не зображення типового характеру в типових обставинах, а дорівнює події внутрішнього бутл’я подіям зовнішнім. Відтак єдиною реальністю залишаються емоції та переживання головного героя, майстерно передані через градацію почуттів, висловлених героєм у різкій емоційній формі. Емоційно несподіване сприйняття світу, де точаться війни, зображене через дітей, як у новелах «Діточа пригода» або «Піступка». Експресивна виразність авторської думки досягається саме таким чином.)
Новела — особливий жанр. (В. Стефаник використовує найчастіше саме новелу, бо цей жанр у короткій формі може передати дуже виразно авторську думку, адже для цього жанру не існує диктату сюжету. А для експресіонізму сюжет, його форма має підпорядковане значення. Головне — форма впливу, форма подачі думки.)
Вражати — значить спонукати до думки та дії. (Усі новели В. Стефаника у центрі уваги тримають особливу подію або вчинок, які вражають, навіть приголомшують своєю трагічністю. Мета автора — вразити, змусити до дії. Робить він це часто саме засобами експресіонізму — особливою емоційно виразною манерою зображення подій, які мають важливе значення не лише для головних героїв.)