За що Василька називали в хаті "свекор"? Чим він уславився в селі? (Оповідання "Свекор" Степана Васильченка. ) а) поважним виглядом та зауваженнями
б) бешкетами та бійками
в) тим, що піклувався про стареньких батьків
г) тим, що дуже рано одружився

..Почувся вистріл, Климко впав на землю...
Куля не влучила в хлопця, а тільки зачепила його, але він все одно втратив свідомість - через шок та втому. Чоловік та жінка, які також потрапили під розстріли і тікали з місця події побачили хлопця ли та забрали з собою. Чоловіка звали Мартин, а жінку Оксана, Мартин працював місцевим лікарем та вже довгий час лікував поранених у маленькому воєнному госпіталі, а Оксана була вчителькою і на тей час не правцювала.  Дітей у них не було і щоб якось згладити це гре, вони вирішили врятувати хлопчика. Мартин побачив, що за весь час хлопець втратив багато крові і почав його лікувати, але щоб не залишати його без нагляду, то вирішив залишити його вдома під наглядом жінки. Декілька днів лікар працював над Климком, боровся зі смерттю і нарешті хлопець прокинувся. Деякий час Климко поправлявся та нарешті видужав. Мартин часто брав його на роботу як маленького помічника, а Климкові це було в радість. За час проживання в цій сім'ї від дуже звик до добрих людей і хотів їм завжди допомагати. Згодом війна закінчилася, Климко поїхав до столиці, щоб навчатися на лікаря. Там познайомився з хорошою дівчиною, яка йому дуже сподобалася. Після закінчення університету, хлопець завів сім'ю та став працювати районним лікарем у тому місці де проживав Мартин. Прийшов йому на зміну. Згодом дружина Климка подарувала Мартинові та Оксані внуків і бабуся та дідусь проводили чудово час виховуючи їх. А про ті жахливі хвилини, коли здавалося, життя хлопця висіло на волосині - ніхто не згадує. То був ще один шанс на життя, а Климко його використав на всі сто. 

У повсякденному житті ми кожного дня зустрічаємось з людьми , ділимось своїми проблеми та успіхами, допомагаємо один одному, але коли погано, шукаємо підтримки. 
Ситуації бувають різними : отримав погану оцінку, посаврився з кимось і врешті решт тебе хтось принизив. Коли ти чуєш образу в свій бік, на серці відразу стає боляче. Але та людина, яка намагається принизити когось, вона така сама. Так завжди. Це правило життя! Тому що таким чином він хоче довести, що він розумний! Але це зовсім не так. Він опускається ще до нижчого рівня. Отже: "Хто принижує інших , той ніколи, запам"ятайте, ніколи не буде великим!"