1. Числівниками є всі слова в рядку
А) десять, десятеро, десятка, десятий;
Б) три, третій, тридцять, триста;
В) двоє, другий, двічі, дванадцять;
Г) п'ятдесятий, п'ятдесят, п'ятдесятиріччя,
п'ятнадцятий.
2. У якому рядку всі числівники порядкові?
А) двоє, троє, четверо, п'ятеро;
Б) одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять;
В) другий, сорок третій, дев'яностий, двісті
тридцять сьомий;
Г) двадцять сім, тридцять сім, сорок два,
п'ятдесят вісім.
3. Позначте рядок, усі слова в якому — дробові
числівники.
А) три четвертих, одна друга, половина;
Б) п'ятеро, п'ять десятих, десять сотих;
В) чотири восьмих, чотириста два, п'ять сотих;
Г) дві п'ятих, тридцять сотих, дві десяті.
4. Правильною є відмінкова форма числівника
А) двохстам п'ятдесяти шести;
Б) двомастами п'ятдесятьома шістьома;
В) двохсот п'ятидесяти шести;
Г) (у) двохстах п'ятдесятьох шістьох.
5. Порушено граматичну норму числівників на
позначення часу в реченні
А) Нарада почалася о чотирнадцятій.
Б) Зустріч призначено на п'ять тридцять.
В) Вистава закінчилася за чверть до дев'ятої.
Г) Зараз за десять третя.
6. Помилково узгоджено числівник з іменником у
словосполученні
А) двоє разів;
Б) півтори доби;
В) одна третя сторінки;
Г) дві цілі і одна сьома метра.
7. Числівниками є всі слова в рядку
А)три, третій, третина, троє;
Б) десять, десяток, десятеро, десята;
В) семеро, сімка, сьомий, сім;
Г)два, двійко, двоє, другий.8
8. У якому рядку всі числівники кількісні?
А) сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний;
Б) сто, двадцять, тридцять,сорок;
В)двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий,
п'ятисотий;
Г) тридцять два, тридцять сотих, тридцять
перший, семисот.
9. Позначте речення, у якому вжито збірний
числівник.
А) Будувало дванадцять лицарів Софію.
Б ) Школярики стоять по три, чотири.
В) Я міг на тисячу, лишаю на п'ятак.
Г) У погляді двійко іскрин виграє.

10. Правильною є відмінкова форма числівника
А) ста сімдесяти чотирьом;
Б) ста семидесяти чотирьох;
В) стома сімдесятьма чотирма;
Г) (у) стах сімдесятьох чотирьох.
11. Порушено граматичну норму числівників на
позначення часу в рядку
А) десять хвилин на третю;
Б) пів на дванадцяту;
В) три години п'ять хвилин;
Г) чверть до одинадцятої.
12. Помилково узгоджено числівник з іменником
у словосполученні
А)три професора; В) півтораста гривень;
Б) п'ятеро друзів; Г) півтора аркуша.

ответ: українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. досить часто перевагу ві якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.

становище погіршується тоді, коли людина активно користується двома близькоспорідненими мовами, які не цілком засвоїла. відомо, що багато українців та білорусів кількох десятиліть користувалися в побутовій сфері рідною мовою, а в офіційному спілкуванні «добровільно» переходили на російську, не знаючи жодної з мов у повному обсязі. це спричинило перехід до пасивного запасу слів, віддалених щодо звучання від російських, і активізувало використання спільних з російською мовою компонентів синонімічного ряду. та ще й невпинна боротьба зі «шкідництвом на мовному фронті»! обстоювання оригінальних українських чи білоруських слів розцінювалося як один із найтиповіших проявів націоналізму. за таких умов з білоруської мови усунули слово места (місто), послідовно замінивши його на горад; з української вилучили зовсім або залишили в словниках з ярликами «застаріле» чи «діалектне» слова реченець (строк), робітня (майстерня), приросток (префікс), наросток (суфікс) та багато інших. синонім лексикологія семантичний фразеологічний

мова збагачує свій лексичний склад не лише з власних ресурсів, а й шляхом запозичання з інших мов. буває, що іншомовне слово є єдиною назвою певного поняття. скажімо, лірика «один з основних різновидів красного письменства (поряд з епосом та драмою)». нерідко запозичення з якоїсь мови стає синонімом до власне українського слова: бібліотека -- книгозбірня, фон -- тло, масштаб -- вимір і под. інколи синонімами стають запозичення з різних мов: галстук (нім.) -- краватка (фр), кофе (через рос. з гол.) -- кава (через тур. з

тривалий час позамовною причиною існування того чи того слова в українській мові була наявність його в мові російській. із двох слів для називання того самого поняття галстук -- краватка, фарфор -- порцеляна, кофе -- кава, карта -- мапа вибирали те, яке було в російській мові -- галстук, фарфор, кофе, карта, і відсували на другий план (краватка, порцеляна, кава) або викидали зовсім (мапа) те, якого в російській мові не було. хоч традиція вживання в українській мові вимагала іншого, часом протилежного підходу.

навряд чи має рацію той, хто відсуває на задній план слова лише за те, що вони спільні з лексемами інших слов'янських мов. але ігнорувати оригінальні елементи української лексики теж немає жодних підстав.

ответ:

кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. тому її треба берегти.

по-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. по – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. по – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. по – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. по – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.

ось чому природу треба берегти.