1. Двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами речення пропущена в реченні А)Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч.
б)Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям.
в)Якось раз над містечком стояла тиха, місячна, літня ніч.
г)Усе зберегла моя пам'ять ті ночі зоряні, ті дні.
2.Не виділено комами відокремлений додаток у реченні *
А)Уже сонце котилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани, і веселую гору.
б)Дзвенить ручаїв стрімголова малеча блакитною кров’ю камінних глибин.
в)І стрімка наша кров зігріватиме вірш і камінь.
г)Усі за винятком Бойчука здивовано дивилися на свого шкіпера.

Богдан Хмельницький - український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини  Любов до рідної землі проявилася у Богдана Хмельницького в прагненні бачити її вільною і в готовності віддати їй свій розум, талант полководця і політика, саме життя. Найцінніше, що зробив Богдан для України, — це виборов, хоча і не на тривалий час, її державність, примусив інші країни рахуватися з нею. Безмежною любов'ю обдарував свого славного сина-лицаря вдячний український народ. Вилилася ця любов в численних творах усної народної творчості, художній літературі. Не перелічити всіх пісень і дум про Богдана, в яких його постать невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Особистим прикладом Богдан Хмельницький запалював суворі козацькі серця любов'ю до України, мав таку силу, що притягувала до нього простих людей. У грудні 1995 року минуло чотириста років від дня смерті великого Хмельницького. Та скільки б не минуло століть, ніколи не залишить серця українців людина, яка першою утвердила нашу державу, накреслила їй дороговказ до сьогоднішнього суверенітету.

Дифузія відіграє величезну роль у природі, у побуті людини і в техніці. дифузійні процеси можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на життєдіяльність людей і тварин. однак не у всіх людей є достатнє уявлення про протікання цього явища. актуальність роботи полягає в тому, що вивчення впливу дифузії на життєдіяльність рослин, тварин і людей розширить спектр наших знань про живу природу, продемонструє тісний зв'язок фізики, біології, екології, медицини. дифузія (від лат. diffusio - поширення, розтікання, розсіювання) - це явище, завдяки відбувається взаємне проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої. процес дифузії прискорюється з підвищенням температури. неважко помітити, що в гарячій воді чай швидше забарвлює воду, дифузія протікає швидше. це відбувається тому, що з підвищенням температури збільшується швидкість руху молекул. тому, перш ніж зробити укол пацієнтові, холодний розчин з ін'єкцією лікар нагріває до температури близької до температури тіла людини. виникає питання, чому ж запах у кімнаті поширюється не миттєво, а через деякий час. справа в тому, що руху пахучої речовини в певному напрямку заважає рух молекул повітря. молекули (духів або нафталіну) на своєму шляху стикаються з молекулами газів, які входять до складу повітря. вони постійно змінюють напрямок руху і, безладно переміщаючись, розлітаються по кімнаті. так як частинки рухаються і в газах, і в рідинах, і в твердих тілах, то у всіх цих речовинах можлива дифузія. однак швидкість протікання даного явища для них різна. для підтвердження даного факту пропоную провести експеримент. експеримент. одночасно виконайте три дії: 1. розрізати лимон; 2. опустити в склянку пакетик чаю; 3. на зріз сирої картоплини насипати кілька кристаликів марганцівки. встановіть, як залежить швидкість дифузії від роду речовини. у результаті спостережень буде встановлено, що запах лимона пошириться по кімнаті за кілька секунд, не набагато більше порушено буде часу для того, щоб чай пофарбував воду, а молекули перманганату калію тільки на кілька міліметрів продифундують у картоплю за пару годин. отримані результати свідчать про те, що дифузія протікає швидше в газах, трохи повільніше в рідинах і дуже повільно в твердих тілах. справа в тому, що в газах і рідинах основний вид теплового руху частинок призводить до їх перемішування, а у твердих тілах, у кристалах, де атоми здійснюють малі коливання біля положення вузла решітки, ні.