1. Київ накрасивіше місто Європи. 2. Найвитонченішою красою його є Софіївський собор.
3. Наші далекі прадіди називали його «Диво велике».
4. Ми порівнюємо його з сучасними висотними будовами.
5. Проте його бані із золотими хрестами сягають неба.
6. Дзвіниця перша кам’яна споруда на подвір’ї монастиря.
7. Минає тисяча років, а святиня стоїть.
8. Життя має змінюватись.
9. Проте незмінною залишається невмируща краса Софії Київської.
10. Старенька розповідала про зведення церкви в Києві.
11. Будівництво собору насолода для вірян.
12. Куполи з банями виблискують на сонці.

Завдання:
1. Випишіть всі словосполучення з тексту.
2. Яке з виділених курсивом сполучень слів не є словосполученням?
3. У яких реченнях потрібно поставити тире між підметом і присудком?
4. В якому реченні є складений дієслівний присудок?
5. В якому реченні є складений іменний присудок?
6. В якому реченні підмет виражений прикметником?
7. В яких реченнях і підмет, і присудок виражені іменниками?
8. В якому реченні підмет виражений займенником?
9. В якому реченні підмет виражений сполукою двох іменників ( а саме іменника в Н.в. і іменником в О.в.)?
10. В якому реченні підмет виражений числівником?
Високий рівень:
Скласти речення:
зі складеним іменним присудком,
зі складеним дієслівним присудком,
з підметом, що виражений прикметником?
Я УМОЛЯЮ УМОЛЯЮ Я

Відповідь:

Твір на тему "Мій улюблений журнал":

 Мій улюблений журнал - "Барвінок". Це періодичне видання з багатою історією. Його ще у дитинстві передплачувала моя матуся. У цьому чудовому журналі є чимало рубрик. Моя найулюбленіша - "Хто? Що? Як? Де? Коли? і Чому?"

 З цього журналу я дізнався чимало нового про навколишній світ, навчився вирішувати складні завдання. А ще я обожнюю рубрику, у якій подаються цікаві твори художньої літератури. "Барвінок" торкається важливих тем, виховує високоморальну особистість, привчає до читання. Ось чому це мій улюблений журнал!

Пояснення:

Кримські гори - гори на Пд. Кримського півострова, в Кримській обл на 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від мису Фіолент поблизу м. Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії Шир. до 50 км.

Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на Захід Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр, частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сході Феодосійськими висотами (310 м). У західних і центральних частинах Головне пасмо становить майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх називають Яйлами.

Далі на Схід воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі масиви (Чатир-Даг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові форми рельєфу: на поверхні - воронки, карри, провальні улоговини та ін., в глибині - колодязі, шахти, печери. Найдовшою серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км), найглибшою - Солдатська печера (500 м).

Головне пасмо має кілька перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін. Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси), подекуди - виходи вулканічних порід - лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Півночі Головне пасмо оточене смугою передгір'я, що складається з двох куест - Внутрішнього пасма Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських гір (вис. до 344 м).

У геологічному відношенні Кримські гори являють собою великий антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою - глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й кайнозойські відклади - глини, мергелі, вапняки (див. Кримська складчаста система).

Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна температура січня - (-1, +4° липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах. Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма - гірсько; лісові бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах - гірсько-лучні чорноземоподібні та гірські чорноземи.

Схили Головного пасма вкриті дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах - лучно-степова рослинність, у передгір'ях - лісостепова. На Пд. березі поширені ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець високий, кавове дерево та ш.); місцями - вічнозелена рослинність.

Поширені паркові насадження з кипариса, кедра, магнолії, платана та ін. Всього лісами в Кримських горах вкрито 336 тис. га, в них нараховується понад 2200 видів рослин, близько 10% з них - ендеміки (клен Стевена, глід Пояркової та ін.). Для вивчення й охорони природи в Кримських горах створено Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник та Мис Мартьян, а також Кримське заповідно-мисливське господарство, 6агато природних об'єктів оголошено заказниками, пам'ятниками природи. Кримські гори - важливий район туризму, Пд. берег Криму - курортний район всесоюзного значення.