1)
Обставину не треба відокремлювати комами в реченні(розділові знаки пропущено)
(А) Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.
(Б) Уже за Лебединським ворог тікав не чуючи ніг.
(В) Мокрий сніг легко падаючи як цвіт вишні від вітру лягав на землю.
(Г)Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок помчала у видолинок.
2)
Правильно поставлено розділові знаки в реченні.
(А)Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги , і стежачи за вудочками , вели тиху розмову.
(Б)Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги , і стежачи за вудочками , вели тиху розмову .
(В)Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги , і стежачи за вудочками , вели тиху розмову
(Г)Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги . і , стежачи за вудочками , вели тиху розмову .
3)
(А) Степ , струснувши з себе росу , та зігнавши непримітні тіні , горить рівним жовто-зеленим кольором
(Б)Степ струснувши з себе росу та , зігнавши непримітні тіні , горить рівним жовто-зеленим кольором
(В) Степ , струснувши з себе росу та , зігнавши непримітні тіні , горить рівним жовто-зеленим кольором
(Г)Степ , струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні , горить рівним жовто-зеленим кольором
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.
https://ukrtvory.ru/xreshhatik-legendarna-vizitka-kiyeva.html
Объяснение:
Центральна вулиця Києва, що проходить поблизу місцевості, де багато років тому Володимир Великий охрестив свою сім’ю, носить назву Хрещатик. Імовірно, саме ця подія і дала назву легендарній вулиці.
Проте існує й інша версія щодо походження назви від місцевості з численними перехресними ярами (Хрещатого Яру). Сучасний Хрещатик завдовжки всьго 1,2 км, а ширина цієї вулиці на окремих ділянках становить майже 100 м. При чому її поїжджа частина сягає 24 м, а по обидва боки Хрещатика колони із дерев, які ніби захищають широкі (14м) тротуари. Зліва уздовж
Хрещатика сланозвісний бульвар з каштанами, що неймоірно прекрасний у травневі дні: дерева пишно розквітають і наповнюють вулицю солодкуватим п’янким запахом.
Хрещатик почав функціонувати як вулиця на початку XIX ст. Спочатку була забудована територія в районі сучасної площі Європейської. Забудовувалася здебільшого права сторона аж до вулиці Прорізної. На Хрещатику в той час будувалися в основному житлові будинки, крім першого театру – садиби у Києві. Тому і вулиця певний час іменувалася Театральною. На кінець XIX століття робудова вулиці сягала вже Бессарабської площі. А до 1869 року вона називалася
Хрещатицькою, лише згодом її перейменовано в Хрещатик.
А до завершення століття Хрещатик став повністю забудованою вулицею Києва, де розташувалися численні магазини, банки, різного роду контори. А в 1892 році по вулиці було прокладено першу в Російській імперії електричну трамвайну лінію, яка сполучала Хрещатик з районом Подол. З початком ХХ століття будинки по вулиці Хрещатик уже мали каналізаційну і водопровідну системи, газ та електричне освітлення. Тоді ж на Хрещатику збудовано Центральний універмаг. В 60-х роках він стає найкращою вулицею Києва, де зосереджено найпрестижніші готелі , адміністративні центри, найкращі магазини й театри.
Сучасний Хрещатик взагалі суттєво вирізняється серед вулиць столиці своєю вишуканою гармонією сучасного і минулого, традицій і новаторства в архітектуріі дизайні. Але він продовжує залишатися візиткою нашого прекрасного міста, улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.