1. Поповніть наведені ряди слів своїми прикладами так, щоб вони утворювали словотвірні типи (підтипи). 1) Доглядач, перекладач... . 2) Вимикач, ткач... . 3) Бородач, вусач... . 4) Водій, свердлій... . 5) Скиглій, стогній... .6) Новеліст, романіст... . 7)Кудкудакати, кукурікати... . 8) Тигровий, левовий... . 9) Жаднюга, хитрюга... . 10) Рибина, хлібина... . 11) Грубезний, товстезний... . 12) Лісовик, степовик... . 13) Сибіряк, подоляк... . 14) Спальня, читальня... .15) Слухання, читання... . 16) Озерце, весельце... . 17) Італієць, іспанець... . 18) Князівна, царівна... . 19) Зозулин, білин... . 20) Грубість, ніжність... .21) Малесенький, чистесенький... . 22) Крикнути, куснути... . 23) По-китайському, по-державному... .24) Багнюка, каменюка... . 25) Шитво, питво... .
2. Чому не можна об 'єднати в один словотвірний тип наведені пари слів? Обгрунтуйте свою думку.
Закотити - заземлити, заширокий - зарічний, пролісок - прописка, проректор - прохід, піаністка -* сирітка, певність - зрілість, вихованість - мужність, турбота - підлота, циркач - ткач, курилка - курильня, лозник - лозняк, ударник ( той, хто працює по-ударному) - ударник (гвинтівки), скласти (акт) - скласти ( вдвоє), зажити ( почати жити) - зажити (загоїтися), перебити (посуд) - перебити (співбесідника), донести (щось) - донести (на когось).
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!
[Данило любив, (як, |вигинаючись|, |б’ючи на сполох|, аж до самого неба половіли ниви), і мав радість], (коли червень клав сивину на жито, а золотінь на пшеницю); [він любив], (коли вдосвіта липень клепав коси), (коли серпень цілими днями тиховійно сіяв у рахманну землю зерно й надії) і (вересень стишував напівсонну пісню джмеля)
( М. Стельмах).
Г. Немає правильної відповіді.
Правильна схема: […, (як…),…], (коли…); […], (коли…), (коли…) і (…).
11. Речення з сурядним і підрядним зв’язком:
Г. Задумувалась не раз Марія, чому такий добрий для неї цей ледь похилий рудовусий чоловік, та догадатись було неважко (Р. Іваничук).
12. Речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:
Б. Умерла пісня, що гомоніла в селі вечорами, адже мусульмани не виходять із хат після заходу сонця); почала стихати українська мова на вулиці – розмовляти нею стало незручно перед татарами; [татарки вороже дивилися на дівчат і молодиць, що ходили з відкритими обличчями, тож, ідучи в Бахчисарай на базар, українки
закутувалися в чадри, щоб не дратувати правовірних (Р. Іваничук).