1. Прийменник ужито в фразеологізмі
А не було і рубця сухого
Б так чи інакше
В вдарити лихом об землю
Г аж тини тріщать
2. Прийменниками є всі слова рядка
А відповідно до, якщо, задля
Б майже, через, понад
В з-поміж, однак, чи
Г незважаючи на, із-за, посеред
3. Усі виділені слова є прийменниками в рядку
А попід горами, переді мною, назустріч вітру
Б перед редакцією, хай знають, навколо стадіону
В залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні
Г на світанку, виконала ж таки, з-поміж друзів
4. Правильно вжито прийменник у варіанті
А конспект по фізиці
Б спідниця по коліно
В зробити по замовленню
Г йти по площі
5. Помилково вжито прийменник у реченні
А Я пропустив змагання завдяки хворобі
Б Приготуй розчин за рецептом лікаря
В Треба здати есе протягом наступного тижня.
Г Із-за відчинених дверей визирнуло маленьке дівча.
6. Запропонована конструкція є неправильною в рядку
А заходи для подолання
Б склянка на молоко
В пенсія по віку
Г іти по гриби
7. У якому рядку всі похідні прийменники складаються з двох слів?
А за/винятком, не/зважаючи/на, з/метою, згідно/з, на/випадок
Б на/чолі, в/напрямку, у/вигляді, під/час, з/поміж, на/зустріч
В поруч/з, відповідно/до, нарізно/з, за/ради, в/супереч
Г на/відміну/від, у/зв’язку/з, одночасно/з, в/інтересах, що/до
8. Скільки в поданому реченні прийменників?
Час від часу яблука зриваються з гілля, гупають на м’яку землю, вкриту
ніжною зеленню.
А 1
Б 2
В 3
Г 4
9. Виділене слово є прийменником у реченні
А За ємо на/зустріч молодь 20-25 років.
Б На/зустріч узбережжю море котить литво бурунів.
В Вітер дув на/зустріч.
Г Раптом на/зустріч три хлопчики.
10. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає: наступне слово)
Я хочу, щоб цвіла (1)край шляху квітка, і гула над нею (2)працьовита бджола,
(3)і жайворон співав у високій (4)блакиті.
А іменник
Б прикметник
В дієприкметник (форма дієслова)
Г прийменник
Д сполучник
11. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово).
Якщо (1)свою землю ти любитимеш, жар душі (2)віддавши їй (3)сповна,
якщо
в праці (4)щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.
А прикметник
Б займенник
В дієприкметник (форма дієслова)
Г дієприслівник (форма дієслова)
Д прислівник
Духовне багатство – це не лише інтелект, рівень знань, майстерності, досвіду, а й особливості вдачі, генетичне підгрунтя, у якому зародилися паростки художнього мислення. Сам інтелект без цього підгрунтя ніщо. І чим воно багатше, тим органічніше мислить художник у своїх творах – пошуках.
Якщо зазирнути в життєпис скульптора Богдана Романця, то можна знайти відгадку на всі найголовніші таємниці його творчої лабораторії.
Скульптор прийшов у мистецтво крізь терни. Батько не дозволяв йому малювати, бо хотів бачити сина продовжувачем власної ковальської справи в селі у Бродівщині. Але наполегливий і закоханий у мистецтво син не полишав олівця, бо виходило добре. Роботи хлопця помітила вчителька англійської мови М. Подоляк, повезла хлопця до Львова у Будинок народної творчості. А згодом славна Софія Вольницька відпросила у батька сина для навчання на підготовчих курсах. Відбулося знайомство Богдана з Левицьким, Сельським, Овсійчуком – справжніми майстрами мистецтв.
У своїй творчості Богдан Романець прагнув порвати пута стереотипності, офіціозу, псевдореалізмуі вийти на свою рідну національну духовність, довести, що власна історія та народна культура – невичерпне джерело для натхнення.
Роботи його органічні, гармонійні за формою і духом. Дуже показовою в цьому плані є скульптура “Саркофаг України”. Нічого, здавалося б, суто українського в ній нема, але якщо уважно придивитися, то в цій фігурі можна побачити всю трагічну долю України – від прадавніх жорстоких часів до чорнобильської трагедії. Скульптура промовляє кожною своєю деталлю – і не декларативною, не прозовою, а мовою символів справжнього мистецтва, мовою поетичного епосу. Тим і вражає, вражає глибоко. Вдивляєшся в скульптуру, в її форми і душу огортає почуття трагічно-болісне, містичне. Здається, ось-ось тобі відкриється якась таємниця буття, таємниця того великого Будівничого, що дав людям відчуття і щастя, і горя.
Отже, цю річ можна вважати справді цікавою художньою знахідкою. Вона має посісти достойне місце в Україні як пам’ятка епохи, як досконале відображення української долі.
До сьогоднішнього дня художник прийшов з гідним доробком. Не зра-див син добрих надій великої родини. Митець у постійному пошуку нових тем, сюжетів.