1.Редагування потребує речення над майбутнім Люди зазвичай замислюється після сорока років
восени біля моря починає хмаритися найчастіше після обіду
рани загоюються швидше біля моря
людьми робляться помилки передусім через неуважність

2.вкажіть речення із складеним дієслівним присудком
без знання наук житимеш як без рук
у білих рукавичках можуть ховатися чорні руки
розумна голова має сто рук
білі руки чужі труди люблять

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".  

1.Відсій кукіль і відбери зерно, посій йоого й не жди, як зійде ряскотою.(означено-особове)
2.Хочу зробити тобі подарунгок. (означено-особове)
3.Тим часом розвиднялося, світало. (безособове )
4.У лузі пахне вогкою травою. (безособове )
5.Не всякму слуху вір. (узагальнено-особове)
6.Довіряй, але перевіряй.(узагальнено-особове)
7.Кажуть, що вночі на передмістя Осінь приблукала з хуторів. (неозначено-особове)
8.мелодію розлили серед хлібів,поміж шовкових трав.(неозначено-особове)
9.Весна.(називне)
10.Пізній вечір.(називне)