1. (Що)хвилини одходить вуличка вниз або лізе на гору, така сама вузька і темна (М. Коц.). 2. Люба моя, втри(но) моє чоло ріжечком хустки (В. Ст.). 3. Співець давно звик до таких проявів людських почуттів, бо краще ніж (будь) хто інший знав, яку(то) велику силу має пісня, і музика, і слово, і все прекрасне (В. Мал.). 4. (Чим)далі біглось, тим більшим сповнювався острахом (Є. Гуц.). 5. З-під снігу тільки (де)інде стирчали поламані зчорнілі стебла (Гр. Т.). 6. А ті(ж) то гуси-лебедята, та й узяли підпасків на крилята, та й у хороми царські понесли (Л. К.). 7. І тільки(б) знати, що немарно в світі цім топтав дорогу сиву од століть (Б. О.). 8. Розказав(би) про те лихо, та чи то(ж) повірять! (Т. Ш.).
МОЖНО ПО ЧЕЧЕНСКОМ Я ЧЕЧЕНЕЦ