1. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення
Синоптики обіцяли поривчастий вітер…
А і зливу в другій половині дня.
Б але їхній прогноз не збувся.
В хоча ранок доволі спокійний.
Г ми подбали про стійкість намету.
2. Знайдіть складносурядне речення
А вранці із усіх казок прийшов невиспаний бузок, росу із кучерів струснув, ліг поруч
з нами і заснув.
Б Серед осудливих розмов оберігайте жінку: вона вразлива на любов і на гірку
сльозинку.
В Там, за порогами, в степах, де землі щедрі і розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі
дихають вологі.
Г А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю
пробігають по тілу мурашки і стає страшно – страшно.
3. Після речення Дмухнув вітерець… треба поставити тире, якщо серед варіантів
його продовження вибрати
А нахиливши жита
Б сіло яскраве сонце
В зашелестіли жита.
Г очікуваний ще з обіду.
4. Знайдіть речення з підрядним означальним
А І тільки той, хто вірить в Бога, повірить і у себе теж.
Б Двір сплановано так, що діти від вулиці ізольовані.
В Чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягує грім.
Г Як разом будемо стояти, наш буде верх.
5. Виберіть складнопідрядне речення
А І ти ясна, і я прозорий, і душі наші, мов пісні, і світ великий, неозорий належить нам-
тобі й мені.
Б Якщо я читаю текст повільно, він краще сприймається і запам’ятовується.
В Або не сокіл як, або спалила мені неволя крила.
Г Настане літо; жовтий цвіт укриє липу до вершини.
6. Кома не потрібна в реченні (розділові знаки відсутні)
А Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка?
Б Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки.
В Я люблю коли в листя зелене дерева одягає весна.
Г Мороз прилине синьо і прозоро розвісить скрізь інею сивий дим.
7. Визначити речення з підрядним з’ясувальним
А Час тече, немов пісок тече з долоні
Б Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить.
В Дорога, що звивалася між житами, закінчилася над самим урвищем.
Г Дітям здавалось, що вже вечір.
8. Знайти речення, в якому підрядне знаходиться всередині головного (розділові знаки
відсутні)
А Коли він торкався смичком струн скрипки все на світі зникало.
Б Той хто любить природу сам гідний любові.
В Пахнуть хлібом слова що мене їх навчила мати.
Г Ніколи в бурі не загине хто Прометея має дух.
9. Знайти речення з підрядними обставинами.
А Люблю людей землі моєї, бо й я землі моєї син.
Б Бачу, що ти усім тут добряче набрид.
В Ми підійшли до села, яке лежало в долині.
Г Оксана зраділа, бо мати подарувала їй свята.
10. Установіть відповідність між видами речення та прикладом
1 складносурядне А Літо, розтрушуючи листя, скидало свої шати.
2 складнопідрядне Б Під спекотним сонцем жовтіє велика нива, посеред неї маки
червоніють.
3 безсполучникове В Була рання весна, і чарівний вечір опустився на землю.
Г Я і сам був би сонячно радий, коли б віршів не вмів римувати.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.
— Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.
— Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.
— Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.
— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?
— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.
— Так от, коли я була років на п'ять меншою від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко.
— Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?
— Так, саме вона. Разом із нею ми гралися "в лікарню". Виготовляли різні ліки, настойки — з трав, ягід, — і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.
— І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? — запитала я.
— Та ні, то ми так уявляли — малі зовсім були. А одного разу ми з Валею ви¬рішили зробити операцію. Вона була хворою, а я — лікарем-хірургом і мала вида¬лити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.
За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкри¬ли ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо поча¬ла вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.
— Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? — злякано вигукнула вона.
— У нас тут лікарня, — дружно відповіли ми.
— А ніж вам навіщо? — зжахнулася вона.
— Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, — пояснили ми.
— Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати!
- Але ж це не насправді, ми тільки гралися, — почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи. Тепер, коли я вже доросла і сама стала
матір'ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, — закінчила свою розповідь мама.
Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя. Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила на¬писати твір про маму. її мрія здійснилася!