(1) Старенький, підсліпуватий, сутулий, але рідний отчий дім. (2) Усе бачив він на своєму віку, все вистраждав і вистояв: він нездоланний, як та земля, на якій він стоїть. (3) Він може десятки разів погоріти дотла, але досить якогось маленького паростка, як у нім знову теплиться життя. (4) І знову підбілюють, підфарбовують його, обсівають мальвами, огороджують березовим тином, і знову чистими вікнами він дивиться на сільську вулицю, в кінці якої ставлять і ставлять нові доми. (5) Дуже старенький він і починає хилитися, а нового поставити ні за що – його підпирають дубовими стовпами, і він знову стоїть наперекір негодам. (6) Але навіть, коли руйнують його, то дещо беруть з нього для нового дому: так батько щось передає синові, а син – своєму синові. (7) Одні вмирають, інші народжуються, і на тому віками стоїть отчий дім.(8) Від вас залежить, що ви залишите своїм дітям. (За В. Земляком).
Завдання до тексту:
1.Запишіть номер речення, яке є складносурядним.
2. Запишіть номер речення, яке належить до складнопідрядних.
3. Запишіть номери речень, які належать до складних з різними видами зв’язку.
4. Накресліть схему 4 речення, використовуючи умовні позначення: [] - головна частина, () - підрядна частина.
Весна — чудова пора року! З приходом весни все навколо змінюється на краще. Кожен день сповнений чудових перетворень, що відбуваються на наших очах.
Перші ознаки весни — сонце починає гріти сильніше, повітря стає тепліше, дні довше, а ночі коротше. Дорослі та діти частіше й більше часу намагаються проводити на вулиці. Весна — одна з найпрекрасніших пір року для багатьох людей. У цей період всі з нетерпінням чекають вихідних, щоб відправитися за місто, кудись в ліс, щоб насолодитися красою весняної природи.
Навесні прилітають птахи, розцвітають перші квіти, виповзають різні комахи. Прокидаються бджоли й починають наполегливо та невпинно працювати. З приходом весни все навколо оживає і співає.
Каждый современный человек просто обязана задумываться о том, чем она может быть полезна своем государстве. Сегодняшний мир достаточно непростой, в нем практически нет стран, в которых не было бы проблем. Поэтому со стороны человека по отношению к своей стране никогда не теряет своей актуальности. Впрочем, большинство стран сегодня достаточно демократичны и не обременяют своих граждан чрезмерными обязанностями. В связи с этим от человека стране - это далеко не всегда обязанность, иногда это просто милость и расположение.
Говоря о том, что могу сделать я, можно выделить минимум того, что я могу сделать и максимум того, что я могу сделать. Буду ли я стараться на благо своей родины в течение всей своей жизни, я сейчас сказать не могу - жизнь такая, что прогнозировать такое заранее вряд ли рационально. Впрочем, думаю, что на минимум с возможной от меня страна сможет рассчитывать всегда. Я думаю, что по минимуму я смогу быть полезным для своей страны путем полной и неуклонной уплаты налоговых платежей и отчислений. Удивительно, но в современном мире многие люди просто идут от этих выплаты обязательных платежей, будто не понимая, что таким образом эти люди делают хуже только самим себе. Если человек не платит налоги, страна не может развиваться, улучшать инфраструктуру и улучшать жизнь каждого. Лично я это прекрасно понимаю,