1. Укажіть рядок, у якому всі слова є синонімом до слова «суперечка»
А виступ, доповідь, діалог, монолог
Б незгода, погроза, сварка, скарга
В розповідь, полілог, доповнення, колотнеча
Г дискусія, сперечання, обговорення, спір

2. Лексичну помилку не допущено в рядку
А участковий лікар
Б наступили канікули
В пам’ятний сувенір
Г брати участь

3. Слово «перелаз» утворено А префіксальним
Б суфіксальним
В безафіксним
Г основоскладання

4. Укажіть рядок, у якому вжито слово, утворене переходу з однієї частини мови в іншу
А Із магазину вийшов старий чоловік з торбинкою.
Б Сад був старий, його посадив ще мій прадід.
В Очі світилися радістю у старого.
Г Усі гарні вислови я записую до старого блокнота.

5. Укажіть рядок, у якому всі власні назви записано правильно
А цукерки «шедевр», Дажбог, Червоне Море
Б газета «Буковина», Псалтир, Івано-Франківськ
В Новий рік, збірка «кобзар», кіт Пушок
Г незалежності, велика ведмедиця, фільм «Захар Беркут»

6. До жодної відміни не належать іменники в рядку
А честь, сирота, довіра, ситро
Б долина, парта, мати, хвіст
В таксі, джинси, ему, кенгуру
Г поле, серце, порося, ненависть

ів!

Сенс буття людини за всіх часів становив чи не найвищу життєву цінність. Усвідомлення самого себе неминуче скеровує особистість на пошук природовідповідних внутрішній «Я-концепції» інтенціальних смислів (англ.  «intention» – ідея, устремління, мета, намір, замисел). Переживання осмисленості власного буття визначає вектор становлення особистості й самовиявлення. Етика як філософська дисципліна використовує поняття «сенс життя» як суб’єктивну категорію моральної свідомості й пропонує багато варіантів: гедоністичний, конформістський, альтруїстичний, соціально-творчий, соціально-демографічний, лідерський, престижний, ігровий, релігійний тощо. Сучасні молоді люди можуть визначати власний сенс життя на свій вибір.

Досягти успіху бажають усі.

1. Влітку, в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран).

2. Тут двоє матерів, твоя і Божа. Хай нас на шлюб вони благословлять (Л. Костенко).

3. На тім боці затоки, під самим городом, юрмилося на льоду багато люду (П. Загребельний).

4. Живуть там, довкола маминої і батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки (О. Сизоненко).

5 І жаль мені, малому, стало. Того сірому-сироту (Т. Шевченко).

6. А в верхів'ях, по шовкових струнах, дзвеніла тепло-лагідна й поважно-сувора музика, як молитва храму лісовому... (М. Івченко).

Відокремлення — це смислове та інтонаційне виділення членів речення для посилення їхнього значення.

В усному мовленні відокремлені члени речення виділяються інтонацією, а на письмі - комами (деколи - тире).