1) Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини

1. обставинне допустове
2. обставинне мети
3. з'ясувальне
4. означальне

А. Хіба на Поділлі може народитися людина, яку б обминула пісенна стихія, щира вдача?
Б .Мабуть, солов'ї знають, де весна зимуе.
В. А де нема любові і страждання, там не живе, не б'ється і життя.
Г. щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.
Д. Я відкриваю світ собі щодня, хоч, може, вiн стократ уже відкритий.
2) Установіть між видом простого речення та прикладом.

1. односкладне
2.непоширене
3.ускладнене
4.неповне

А. Шилом море не нагрієш
Б. Як свята, чекав я приїзду матері
В. Ти не зважай на листопад холодний
Г. Сьогодні Хрещатик в буянні каштані
Д. Усі вони не з полохливого десятка.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

Обереги були призначені як для побутових, так і для військових цілей. Для виготовлення оберега береться будь-який предмет, який доріг людині, яка подаватись у подарунок і т. Д. У місячну ніч у будинку або ж на природі при наявності вівтаря: в будинку - стіл, стілець, тумбочка; на природі - пагорб, камінь, пеньок; та інших предметів проводиться ритуал накладення необхідних охоронних якостей для даної людини. У цей ритуал входять обряди з очищення та захисту території навколо вівтаря, підключення до духів Місяця, Землі, Вогню і передача їх якостей предмету. Ритуал, проведений на природі, являє собою барвисту містерію в кращих традиціях язичництва.
Багато традицій ми слідуємо досі. Це пасха, різдво або масниця. Моє найулюбленіше свято це Різдво.Одним з основних українських звичаїв є святкування Різдва. У передріздвяний день - 6 січня - відзначається Святвечір. Основними стравами на Святий вечір є кутя - рисова або пшенична каша з медом, родзинками і маком, а також узвар - компот із сухофруктів. Всього, за звичаєм, в Святий вечір подають 12 пісних страв. А ось 7 січня, на саме Різдво, готують велику сімейну стіл. Так як піст закінчився, на стіл подають різноманітні м'ясні страви.
За звичаєм, під вечір Різдва юрба колядників ходила з торбами для збору гостинців. Вони вибирали собі головного - Березу (або Брезая), латкового (який збирав сало і ковбаси), скарбника, хлібоношу, звіздаря (носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів і т.д. Коляда тривала кілька ночей, поки не обходили кожен будинок у поселенні.