1. В якому реченні означення не відокремлюється (розділові знаки вилучено)
А Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.
Б Єднає нас над кручами Дніпра земля на хліб і сіль багата.
В У тиші настояній духом гречаним напахченій визрілим паром городнім сиджу
перед дідом.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
Д Стоять налиті сонцем дні
2. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
А Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
Б І тиха осінь мрійна яснолиста несла в серця надію і тривогу.
В У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
Г Побите дощем поле ще й град поб’є.
Д Здобутий працею сухар м’якший від дарованого бублика
3. В якому реченні є відокремлений додаток (розділові знаки вилучено)
А Микола замість панського лану вийшов на своє поле.
Б Старша донька Катерина Данилівна Виговська мала батькові палкі очі чорні
кучері...
В Олена Богданівна як любляча вірна дружина не кидала свого чоловіка.
Г Він син корсунського посадника знатний вельможа і посол приїхав у Київ до
князя Святослава.
Д Може таким і був колись Київ столиця варварського народу що досі загрожує
Цар-городу з північного побережжя Чорного моря
8. В якому реченні є відокремлена обставина (розділові знаки вилучено)
А На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні
до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.
Б Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.
В Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить
життя на краще.
Г Лиш добро роби не думаючи.
Д Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.
Что может человеку доставить радость? Да что угодно! Голодному – кусок хлеба. Жаждущему – глоток воды. Бесприютному – кров для ночлега. Больному – здоровье. Бедному – богатство. Богатому – роскошь.
Все в мире относительно, поэтому и чувство радости не всегда бывает долгим. Что такое радость? Это состояние души в определенный момент какого-либо события.
Например, всем радостно, что закончился учебный год, даже отстающим ученикам. Завтра летние каникулы! Ура! Но завтра и пересдача «хвостов» для второгодников, поэтому их сегодняшняя радость кратковременна.
Другой пример. Человек купил автомобиль. Он радостно едет по улицам города и ликует. За ним едет велосипедист, который в бесконечной «пробке» вынужден дышать выхлопными газами. Вдруг, бац! На дороге выбоина. Колесо пробито, крыло помято. Автомобиль увозит эвакуатор. Парень на велосипеде жмет на педали, вырывается на, высаженную лесопосадкой, обочину, и он уже не просто рад, а неимоверно счастлив. Он слышит пение птиц, шелест листвы и дышит свежим, опьяняющим воздухом.
Когда человеку радостно, то он должен делиться этой радостью со всеми. Если радоваться чему-то, что огорчает других, то это уже будет называться другим словом – эгоизм. Народная мудростьгласит: «На чужом несчастье счастья не построишь». Смысл слов этого изречения как будто понятен всем. Так почему же мы тогда так радуемся, когда, например, найдем кошелек с деньгами или документами? Ведь это же для кого-то несчастье. Редко кто вернет кошелек его владельцу за Все хотят пресловутого вознаграждения. И это в придачу к, прихваченным из кошелька, деньгам.
А что, если попробовать дарить людям радость просто так? Поздороваться с вредным соседом и вдруг понять, что не такой уж он и вредный. Успокоить, надоедливо хныкающего, малыша и понять, что не такой уж он и капризный. Улыбнуться хамоватой продавщице и, услышав вслед приятные слова, понять, что не такая уж она и противная.
В конечном итоге ты понимаешь, как все-таки, черт возьми, приятно нести людям радость.
р. чотирьохсот дев,яноста трьох
д. чотирьомстам дев,яноста трьом
з. чотириста( чотирьохсот) дев,яносто три( трьох)
о. чотирьомастами дев,яноста трьома
м. на чотирьохстах де,яноста трьох
н. тисяча двисти висимдесят шисть
р. тисячи двохсот висимдесяти( тьох) шести( шистьох)
д. тисячи двомстам висимдесяти( тьом) шести( шистьом)
з. тисячу двохсот висимдесят( тьох) шисть( тьох)
о. тисячею двомастами висимдесятьма( тьома) шистьма( шистьома)
м. на тисячи двохстах висимдесяти( тьох) шести( шистьох)