1. Випишіть числівники. Нуль, сорокаріччя, одиниця, десять, пятеро, подвоїти, десятка, вісімка, дві пятих.

2. Випишіть прості числівники.

Одинадцять, сорок, чотири, двадцять пять, пятсот, один, сто, девятсот.

3. Випишіть складні числівники.

Чотириста сорок, вісімнадцятеро, двісті, девять, девяносто, сорок шість, пятеро, одинадцять.

4. Випишіть порядкові числівники.

Першого, двадцятий, сімнадцять, вісімсот, сімдесятий, тисяча тридцять сьомий, три, шість.

5. Випишіть кількісні числівники.

Сто, одна друга, восьмий, обидва, пятдесят пятий, двійка, чверть, сто тридцять пятий.

6. Запишіть подані іменники у два стовпчики: а) ті, що сполучаються зі збірними числівниками; б) ті, що не сполучаються зі збірними числівниками.

Відро, інститут, музикант, італієць, наймит, тополя, німець, розум, ущелина, яблуко, доля.

7. Випишіть ті відмінкові форми числівників, які записані правильно.

Пятьома, восьмома, шестидесяти, восьмидесятьома сімоми, пятдесятьох чотирьох, шестистами, девяноста трьох, двомастами.

8. Запишіть числа словами в певному відмінку (відмінок вазано в дужках).

6972 (у Р.в.), 854 (у М.в.), 131 (у Д.в.), 745 (в О.в.).

9. Запишіть словами позначення часу, якщо на годиннику 17:40, 05:15.

10. Прочитайте речення, випишіть числівник і розберіть його як частину мови.

Сто сорок перша книга впала з книжкової полиці.

до іть.​

-Подумай, яка багата наша рідна мова.

-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.

-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.

-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?

-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.

-Як цікаво. А можеш навести приклад?

-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.

- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?

-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.

-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?

-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.

-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.

Зима — чудова, світла, велична пора року. З першими сніжинками, з криком птахів, що відлітають в теплі краї, вступає зима в свої права. Скільки неймовірних емоцій, радості та щастя вона приносить дітям і дорослим!

Неймовірний хоровод сніжинок, біле снігове покривало, одягнені в сніжні наряди дерева, прозорий лід річок і озер — тільки взимку можна милуватися і захоплюватися такою красою.

В жодну пору року не зустрічається стільки різноманітних і активних заходів, як в зимовий період. Катання на ковзанах, лижах, санях, сноуборді; гра в сніжки, ліплення снігової баби — скільки чудових і захопливих розваг можна організувати в зимовий час на свіжому повітрі!

А чого варте найочікуваніше та улюблене усіма зимове свято — Новий рік. Всі із задоволенням і передчуттям чудес чекають настання цього казкового свята. Масу позитивних емоцій приносить і Різдво Христове зі славним звичаєм маскараду й ворожіння.

Зима — по-справжньому чарівна й казкова пора року, яка дарує багато чудес, відкриттів і звершень.