1. Я сказав: не любиш ти! Стала. Глянула. Промовила (П. Тичина). 2. Тумани линуть Вгору, вгору, а хмарт вниз (П. Тичина). 3. Повернувся, хоч тебе й не кликала. А слідом
весна моя заблукана (0. Теліга). 4. Але для мене у святім союзі душа і тіло, щастя зго-
стрим болем (0. Теліга). 5. За вікнами день холоне, "У вікнах - перші вогні... (О. Теліга),
6. І десь там юрми, натовпи, там люди! Там зорі в небі чисті, як ромеи (Л. Костенко),
7. Таке було гарнесеньке хлоп'ятко. Цікаве. А ласкаве, як телятко (Л. Костенко).
8. І обнявся сміх з журбою, ненависть - з любов'ю... (В. Симоненко).

​

Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.

- Синку, сьогодня ти маєш до мені прибрати в квартирі
- А що я маю зробити?
_-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил.
- Матусю, це забагато для мене!
- Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато?
- Ну мамо!
- Що? Що таке?
- Давай я тільки пил повитираю.
- Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш!
- Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити!
- Ось і домовились! До речі, стосовно посуду...
- Мамо!
- Гаразд, не треба.
- Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти.
- А уроки коли робитимеш?
- Ввечері.
- Гаразд, ставаймо до роботи.