1 За метою висловлювання речення поділяються на: А прості, складні;
Б поширені і непоширені;
В окличні і неокличні;
Г розповідні, питальні, спонукальні.
2 У якому рядку допущено помилки в утворенні ступенів порівняння прислівників?
А сильніше, активніше, менш сильно;
Б найменш красиво, більш грамотно, найупевненіше;
В найтепліше, найзручніше, найменш серйозно;
Г найбільш докладніше, більш натхненніше, найменш швидше.
3. Букву е слід писати в усіх особових закінченнях дієслів у рядку:
А бач..ш, печ..ш, тям..ш;
Б лет..ш, створ..ш, покаж..ш;
В стан..ш, вийд..ш, зустрін..ш;
Г посад..ш, ухвал..ш, пробач..ш.
4. Прийменник в слід ужити в рядку:
А шукала (у, в) темряві;
Б журавель (у, в) лузі;
В найкращий (у, в) світі;
Г навчатися (у, в) своєму класі.
5. У якому рядку не з дієприкметниками слід писати окремо?
А книга не/прочитана; не/вишита сорочка; не/спрацьований механізм;
Б не/здійснена мрія; не/спіймана риба; не/виголошена вчасно промова;
В не/розмальована дочкою картина; справа не/закінчена; історія не/вигадана;
Г не/допечений хліб; не/розкрита книга; не/зміряні глибини.
6. Яке з наведених речень побудовано правильно?
А Почувши цю пісню, до мене повертається моє дитинство.
Б Побачивши цю картину, мені стало страшно.
В Читаючи роман, у моїй уяві постав образ генія.
Г Утомившись, я захотів спати.
7. Розставте розділові знаки в реченні. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова.
Її маленька постать облита зеленуватою тінню акацій була незвичайно граціозна (І. Нечуй-Левицький).

Найблискучішим ритором Стародавньої Греції, владарем дум був всесвітньо відомий Демосфен (384—322 до н. е.), промови якого, насичені фактичним матеріалом, містили чимало особистих відзначалися динамічністю, переконливою аргументацією й чіткістю.  

Для Демосфена була характерна артистична манера триматися на трибуні, що також сприяло його успіхові як оратора. В суді Демосфен виступав як адвокат. Сучасники так характеризували Демосфена: «Нашого ритора з його умінням все запалювати і трощити своєю силою і владою можна порівняти з вихорем або блискавицею».

Объяснение:

Кожному відомо, що немає на землі ближчої та ріднішої людини, ніж мама. Із перших хвилин життя ми оточені її теплом і турботою, ділимося з нею своїми таємницями й враженнями про навколишній світ і завжди розраховуємо на повну підтримку та розуміння з її боку.

Я хочу розповісти про свою маму, мою найближчу й найріднішу людину.

У моєї матусі дуже цікаве й таємниче ім’я Наталія, що означає «рідна». Моя мама має довге чорне волосся й красиві карі очі. Добра і справедлива, ласкава і серйозна, смілива і ніжна, сильна і чуйна і ще, ще… так усього багато, — і все це разом, одночасно! Мама — учитель за покликанням. Її поважають колеги, люблять діти, яких вона навчає.

У мене є ще братик і сестричка. Про всіх нас матуся неабияк піклується: ночі не доспить, коли, не дай Боже, хто з нас хворіє, турбується про своїх діток, докладає багато зусиль, щоб ми видужали. Приготує смачні страви, до виконати домашнє завдання. Мама зрозуміє, розрадить у важку хвилину, терпеливо вислухає. Із нею можна поділитися своїми сокровенними думками, адже вона найкращий порадник та друг. Своїм лагідним теплим словом загоїть усі наші рани, пригорне до себе, поцілує — і так тепло стає на душі. Я не уявляю свого світу без найріднішої людини. Адже для мене моя мамочка — найкраща.

Моя мама — чарівниця! Вона робить із звичайного все незвичним. Мені подобається, як вона готує різну смакоту: страви з курки, морквяний пиріг, пухкі варенички… Мама є захисницею, вона оберігає мене. Часом може посварити, але я на це не ображаюся, а навпаки, намагаюся виправитися й робити все краще.Я допомагаю мамі по господарству: замітаю підлогу, поливаю наші чудові квіти, яких дуже багато на підвіконні, а також залюбки ходжу з мамою по покупки.

Моя мама дуже любить спорт. Ми всі сім'єю: мама, тато, братик, сестричка і я граємо у футбол, бігаємо на природі, катаємося на велосипеді. А ще моя матуся дуже красиво танцює і співає. Моя неня зразкова, і я хочу сказати їй за це велике Я люблю свою мамочку за її лагідні руки, які пригортають до себе, ніжні очі, які розуміють мою печаль та радість, тепле серце, яке зігріває мене навіть у найлютіші морози.

Напевно, я міг би нескінченно розповідати про матусю, але своє оповідання мені хочеться закінчити відомими рядками:

Хай завжди буде сонце!

Хай завжди буде небо!Хай завжди буде мама…

Моя мама… і нехай вона завжди буде зі мною.