1.Знайдіть речення, в якому підмет виражений дієприкметником..
А Ніхто не тікав, не ховався від дощу.
Б Непорушно стояли полонені.
В На війні перемагають тільки хоробрі.
Г В синім небі Чумацький шлях показує дорогу.
2. Знайдіть речення зі складеним іменним присудком.
А А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.
Б Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом.
В Був час жорстоким, швидкоплинним.
Г Гори щохвилини міняли свій настрій.
3. Знайдіть речення, в якому неозначена форма дієслова виконує роль обставини.
А Я діток своїх навчу любити тебе, Україно!
Б В Олександра є мрія - створити В Черкасах Академію карате.
В Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий поруб.
Г Після перегляду вистави «Сто тисяч» у мене виникло бажання прочитати п’єси Карпенка-Карого.
4. Знайдіть узагальнено-особове речення.
А Добро роби, скільки можеш, від того ніколи не знеможеш.
Б Смутку вчуся в колискових матері, впертості учуся у води.
В Посадили над козаком явір та калину.
Г З природою треба поводитись обережно, розумно, економно.
5. Правильно розставлено всі розділові знаки в реченні
А Того можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.
Б Газик рвонувся вперед, замолов колесами, пішов, пішов і , нарешті, вибрався на рівне.
В Пам’ятки української вишивки , на жаль збереглися лише в кілька останніх століть.
Г Місяць хоче мабуть погрітись, суне в шибку свій блідий диск.
6. Позначте складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
A) А у мене хліб м’який холоне і любисток в’яне од досад (А. Малишко).
Б) То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи (Народна творчість).
B) За горами грім гуркоче, і здригається земля (П. Перебийніс).
Г) Півкроку вбік – і все це піде прахом (Л. Костенко).
7. Укажіть речення, в якому дієприкметниковий зворот відокремлюється комою (розділові знаки вилучено).
А З низько навислих над землею хмар ллють холодні ніби чорні дощі.
Б У хвилюючу мить старту пильно вдивляється в ілюмінатор космонавт.
В Блакитна дитина викликана прямо з небес бабусею та мамою пурхає над моєю головою.
Г І шепче щось мені на вухо налита росами земля.
8. Апостроф потрібно писати на місці пропуску в обох словах рядка
А миш..як, кон..юнктура
Б н..юанс, ад..ютант
В кур..єр, грав..юра
Г м..юзикл, ін..єкція.
р. чотирьохсот дев,яноста трьох
д. чотирьомстам дев,яноста трьом
з. чотириста( чотирьохсот) дев,яносто три( трьох)
о. чотирьомастами дев,яноста трьома
м. на чотирьохстах де,яноста трьох
н. тисяча двисти висимдесят шисть
р. тисячи двохсот висимдесяти( тьох) шести( шистьох)
д. тисячи двомстам висимдесяти( тьом) шести( шистьом)
з. тисячу двохсот висимдесят( тьох) шисть( тьох)
о. тисячею двомастами висимдесятьма( тьома) шистьма( шистьома)
м. на тисячи двохстах висимдесяти( тьох) шести( шистьох)
Что может человеку доставить радость? Да что угодно! Голодному – кусок хлеба. Жаждущему – глоток воды. Бесприютному – кров для ночлега. Больному – здоровье. Бедному – богатство. Богатому – роскошь.
Все в мире относительно, поэтому и чувство радости не всегда бывает долгим. Что такое радость? Это состояние души в определенный момент какого-либо события.
Например, всем радостно, что закончился учебный год, даже отстающим ученикам. Завтра летние каникулы! Ура! Но завтра и пересдача «хвостов» для второгодников, поэтому их сегодняшняя радость кратковременна.
Другой пример. Человек купил автомобиль. Он радостно едет по улицам города и ликует. За ним едет велосипедист, который в бесконечной «пробке» вынужден дышать выхлопными газами. Вдруг, бац! На дороге выбоина. Колесо пробито, крыло помято. Автомобиль увозит эвакуатор. Парень на велосипеде жмет на педали, вырывается на, высаженную лесопосадкой, обочину, и он уже не просто рад, а неимоверно счастлив. Он слышит пение птиц, шелест листвы и дышит свежим, опьяняющим воздухом.
Когда человеку радостно, то он должен делиться этой радостью со всеми. Если радоваться чему-то, что огорчает других, то это уже будет называться другим словом – эгоизм. Народная мудростьгласит: «На чужом несчастье счастья не построишь». Смысл слов этого изречения как будто понятен всем. Так почему же мы тогда так радуемся, когда, например, найдем кошелек с деньгами или документами? Ведь это же для кого-то несчастье. Редко кто вернет кошелек его владельцу за Все хотят пресловутого вознаграждения. И это в придачу к, прихваченным из кошелька, деньгам.
А что, если попробовать дарить людям радость просто так? Поздороваться с вредным соседом и вдруг понять, что не такой уж он и вредный. Успокоить, надоедливо хныкающего, малыша и понять, что не такой уж он и капризный. Улыбнуться хамоватой продавщице и, услышав вслед приятные слова, понять, что не такая уж она и противная.
В конечном итоге ты понимаешь, как все-таки, черт возьми, приятно нести людям радость.