1.Знайдіть складне речення із сурядним і підрядним зв’язком.
А Люблю життя, де повно сонця й грюку, і ця любов моя на сто століть! (Д. Павличко).
Б І ламалося гілля на дереві, і зривалося листя, і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С. Васильченко).
В Не всі стародавні греки були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її (О. Довженко).
Г Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання (Я. Панч).
2.Укажіть складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком.
А Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне (М Коцюбинський).
Б Повіяв злегка вітерець, і озвалися гаї, затріпотіли осики, зашуміли верболози, ріка скинула з себе дрімоту разом з сивуватим туманом (І. Цюпа).
В І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються (Б. Олійник).
Г Найогидніші очі порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні вельможні, найпідліша брехлива сльоза (В. Симоненко).
3.Знайдіть складне речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком.
А Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає колос, як згори випадають роси і місячна обніж (М. Стельмах).
Б Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір ([Л.. Українка).
В Таке моє давнє правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреєв).
Г Хто чує себе лиш, хто тільки для себе співа, той не ввійде в майбутнє, не прийме сучасне (М. Рильський).
4.Знайдіть складне речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим
зв’язком.
А Коли осінь вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на рік, і немає на долю управи (Б. Олійник).
Б Небо по-літньому квітчасте: по небосхилу, де збились у веселий табунець білі хмарки, воно було темно-блакитним (М. Карплюк).
В Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Гр. Тютюнник).
Г Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником до бродів прибилась весна (М. Стельмах).
Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.
Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.
Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.
Объяснение:
Відповідь:
Молися — дієслово, піснею — іменник, від — прийменник, порогів — іменник, Дніпра — іменник, ревучого — прикметник, до — прийменник, сонця — іменник, ясного — прикметник, від — прийменник, синіх — прикметник, гір — іменник, карпатських — прикметник, до — прийменник, неба — іменник, зоряного — прикметник, звучи — дієслово, лунай — дієслово, в — прийменник, душі — іменник, моїй — займенник, я — займенник, крізь — прийменник, пронесу — дієслово, молитву — іменник, твою — займенник, Україно — іменник.
Пояснення: