Тараса Шевченка завжди шанували наші предки. Ця популярність була не штучною а природньою й справжньою. По сільських хатах на стінах можна побачити не лише ікони-образи до яких молилися а й портрети Тараса Шевченка що нагадували нам про Україну про нашу землю яка мала свою самобутність перебувала в неволі й за якою тужили. Усе це уособлював портрет Тараса Шевченка. З його поезій ми дізнаємося про князів і гетьманів рідну мову традиції та дух предків. Українці цитували рядки з Кобзаря бо майже в кожній хаті була та дорога для них книжка. Усіх вражала його сильна й неповторна поезія. Тарас Шевченко давно став для народу символом національним дорого-вказом посланцем якому рядки диктували небеса. Люди побачили в ньому пророка. І навіть у комп'ютерну добу слово поета не/перестає бути актуальним живим і насущним. Тому знову і знову друкують Кобзар проводять Шевченківські свята установлюють поетові погруддя й пам'ятники діти й закохані ходять вулицями названими його ім'ям а слово Кобзареве й нині хвилює та зворушує.
Квіти – це диво, створене природою. Не буває некрасивих квітів. Всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. З усіх прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.
Ще з раннього дитинства мою увагу привертали ці яскраві і незвичайні квіти. Лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. Деякі з них навіть з «веснянками». Їх називають тигровими ліліями. Зазвичай вони яскраво-помаранчевого кольору, але бувають і рожеві, і бордові. Взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. І кожна з них прекрасна по-своєму.
Не дивно, що квітка лілії символізує досконалість. Дійсно, неможливо навіть уявити, чим можна було б зробити його ще кращим. Лілія була символом французької королівської династії, видно, не тільки у мене вона викликає «королівські» асоціації. Лілія – дуже жіночна квітка, особливо якщо вона ніжного кольору – білого або світло-рожевого. Букет з лілій виглядає дуже ошатно й святково.
А ще особисто мене в ліліях приваблює їх аромат. Такі ніжні й вишукані, лілії володіють насиченим, сильним запахом, від якого може легко піти обертом. Але він також і дуже приємний, незвичайний, несхожий на інших.
У висновку хочеться сказати, що потрібно пам’ятати: квіти – це частина живої природи, і їх потрібно берегти.
Тараса Шевченка завжди шанували наші предки. Ця популярність була не штучною а природньою й справжньою. По сільських хатах на стінах можна побачити не лише ікони-образи до яких молилися а й портрети Тараса Шевченка що нагадували нам про Україну про нашу землю яка мала свою самобутність перебувала в неволі й за якою тужили. Усе це уособлював портрет Тараса Шевченка. З його поезій ми дізнаємося про князів і гетьманів рідну мову традиції та дух предків. Українці цитували рядки з Кобзаря бо майже в кожній хаті була та дорога для них книжка. Усіх вражала його сильна й неповторна поезія. Тарас Шевченко давно став для народу символом національним дорого-вказом посланцем якому рядки диктували небеса. Люди побачили в ньому пророка. І навіть у комп'ютерну добу слово поета не/перестає бути актуальним живим і насущним. Тому знову і знову друкують Кобзар проводять Шевченківські свята установлюють поетові погруддя й пам'ятники діти й закохані ходять вулицями названими його ім'ям а слово Кобзареве й нині хвилює та зворушує.
Квіти – це диво, створене природою. Не буває некрасивих квітів. Всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. З усіх прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.
Ще з раннього дитинства мою увагу привертали ці яскраві і незвичайні квіти. Лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. Деякі з них навіть з «веснянками». Їх називають тигровими ліліями. Зазвичай вони яскраво-помаранчевого кольору, але бувають і рожеві, і бордові. Взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. І кожна з них прекрасна по-своєму.
Не дивно, що квітка лілії символізує досконалість. Дійсно, неможливо навіть уявити, чим можна було б зробити його ще кращим. Лілія була символом французької королівської династії, видно, не тільки у мене вона викликає «королівські» асоціації. Лілія – дуже жіночна квітка, особливо якщо вона ніжного кольору – білого або світло-рожевого. Букет з лілій виглядає дуже ошатно й святково.
А ще особисто мене в ліліях приваблює їх аромат. Такі ніжні й вишукані, лілії володіють насиченим, сильним запахом, від якого може легко піти обертом. Але він також і дуже приємний, незвичайний, несхожий на інших.
У висновку хочеться сказати, що потрібно пам’ятати: квіти – це частина живої природи, і їх потрібно берегти.