10.Установіть відповідність між службовою частиною мови та її характеристикою: (1б.)
1. Взяв лише пляшку води А. похідний прийменник
2. летить над містом Б. непохідний прийменник
3. співає та пританцьовує В. сполучник сурядності
4. чергувати протягом доби Г. сполучник підрядності
Д. видільна частка
- Привіт, Оксано!
- Привіт, Марійка! Я і не впізнала тебе. Яка гарна вишиванка!
- Дякую. Мені її вишила бабуся.
- Справді? Вона справжня майстриня!
- Авжеж. Вона на всі руки майстриня: і вишиває, і писанки розписує, а як вона співає народні пісні - заслухаєшся! Вона і мене навчає, і про традиції розповідає.
- Як цікаво!
- До речі, вона у нашому Домі Творчості гурток народних ремесел веде. Хочеш навчитися рушники та вишиванки робити? Приходь у суботу на дев'ять.
- Звісно, хочу! А можна?
- Звісно, можна! Бабуся дуже любить, коли діти цікавляться народними традиціями та ремеслами. Вона каже, що традиції забувати не можна, бо це народна пам'ять.
- Так, я теж так вважаю. Неодмінно приду!
- Ну, тоді до зустрічі у гуртку.
- До зустрічі!
Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?
Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши.
Цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), перехідності (неперехідності), часу (минулого або теперішнього).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеною обставиною.
Дія, названа дієприслівником, виконується тим же суб'єктом, що й основна дія, названа дієсловом-присудком: іде, озираючись; сказав, не подумавши.