Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко для нашого народу, для України, – це не просто поет чи художник. Він став ковтком свіжого повітря, ковтком натхнення, цілющим струмком посеред пустелі для багатьох поколінь. До нього йшли за благословенням: і незламні воїни, і освічені інтелігенти, і працьовиті селяни. Головною мрією славетного Кобзаря було безхмарне майбутнє для України, тому так сильно прагнули знищити його книжки можновладці, змусити мовчати Шевченка, заславши його далеко від дому…. Минули століття, зараз Україна – це незалежна держава, проте й досі непокоять сумніви: чи піднялися ми з кріпосницьких колін, чи навчилися жити без ката і чи робимо усе, що від нас залежить задля щасливого майбуття?Шевченків ідеал людини й загалом майбутнього вимірюється добром, точніше – здатністю творити добро, чинити щось хороше кожного дня, не очікуючи нагороди чи похвал.
- Здрастуй! Будь ласка, підкажи, де тут позташована шкільна столова? - Залюбки пілкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести. - О, дуже дякую! прости я перший день у школі. - Ти новенька? - Так, буду навчатися у 6 класі. Мене звуть Іра, а тебе? - А мене Юля. А де ти навчалася раніше? - О, я вчилась у школі № 3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова? - Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні! - Дякую, ще поюачимось! - Звичайно, побачимось! До зустрічі!
Минули століття, зараз Україна – це незалежна держава, проте й досі непокоять сумніви: чи піднялися ми з кріпосницьких колін, чи навчилися жити без ката і чи робимо усе, що від нас залежить задля щасливого майбуття?Шевченків ідеал людини й загалом майбутнього вимірюється добром, точніше – здатністю творити добро, чинити щось хороше кожного дня, не очікуючи нагороди чи похвал.
- Залюбки пілкажу. Вона на першому поверсі, у кінці коридору. Мені теж в той бік, тому можу тебе провести.
- О, дуже дякую! прости я перший день у школі.
- Ти новенька?
- Так, буду навчатися у 6 класі. Мене звуть Іра, а тебе?
- А мене Юля. А де ти навчалася раніше?
- О, я вчилась у школі № 3, але ми переїхали у нову квартиру. Оце і є столова?
- Так. Раджу тобі купувати булочки саме з повидлом. Вони тут дуже смачні!
- Дякую, ще поюачимось!
- Звичайно, побачимось! До зустрічі!