13. У котрому рядку правильно посднано іменники з числівниками? А) півтори доби, двое разів, п'ять з половиною тонн;
Б) троє дівчат, двадцять чотири листа, вісім лірів;
В) шістдесят тисяч тонн, чотири львів'янина, обидва сини,
1) одна друга гектара, десять помідор, півтори сторілки;
Д) три міністри, дев'ять харків'янинів, двадцять одна так
14. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
А) сімнадцять градусів, семеро телят, багато апельсин;
Б) п'ять слів, сім кореспондентів, тридцять чотири зошита;
В) півтора гривня, три з половиною дні, четверо дівчат,
1) десятьох студентів, сто спортсменів, шість тунелів;
д) п'ятнадцять відсотків, три кавуна, одна сьома метра.
15. У котрому рядку правильно поєднано іменники з числівниками?
A) чотири пароплави, шість десятих кілограмів, багато слів;
Б) п'ятеро знавців, двадцять п'ять грам, три обличчя;
В) півтора кілометра, обидва рецензента, сiм тонен;
1) троє кошенят, нуль цілих шість десятих відсотки, два будинки;
Д) четверо курчат, шість доповідей, п'ятдесят два зошити.
305

Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. Народне прислів’я каже: «слова ласкаві, та думки лукаві». Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить щось гарне, а справи робить погані. А про того, хто швидко орієнтується в обстановці, вміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом до кишені не лізе». Іноді ми говоримо щось зайве, а потім жалкуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів’їв з цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово не горобець, вилетить — не піймаєш». Велика сила слова. В народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться з ділом, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість вчить не кидати слів на вітер. Недаремно кажуть: «Давши слово — держись, а не давши — кріпись». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, як слова не держати». А ще народна мудрість дає цінну пораду не розкидатися словами, бо по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли немає що казати, бо слово — срібло, а мовчання — золото.

научное писани— это описание, в котором дается перечень главных (существенных) признаков предмета, понятие о его свойствах. В описаниях научного характера главное — точность, логическая последовательность. Для таких описаний отбираются только самые необходимые факты;Пенал школьный, в нем носят ручки, карандаши и ластики. Он сделан из дерева. Пенал состоит из ящичка с отделениями и крышки, которая вставляется в пазы его основы. На крышке пенала есть круглая ямочка, которая отодвигать крышку. Пенал имеет форму прямоугольника длиной 25 см, а шириной 5 см. Он желтого цвета, легкий. На крышке нарисованы зайчишки.