137. Спишіть, дієслова-присудки, що в дужках, поставте у формі минулого часу. Під- мети й присудки підкресліть.
1. Біля припічка (сидіти) кілька дядьків і (пих кати) цигарками, про щось
стиха розмовляючи. 2. В хату (ввалитися) кілька німців та гайдамаків, (за-
брязкати) зброєю. 3. Два з них (стояти) біля порога, ніби скам'янілі. 4. Біля
мосту ж їх раптом (перестріти) три чоловіки в свитках, озброєні і теж на
Конях. 5. Біля вогнища (сидіти) купка партизанів, (курити) й (грітися).
6. Двоє партизанів (підвестися) в житі й помалу (нести) щось. 7. (Зітхнути)
десятки грудей (А. Головко).
1. У цьому черствому, жорстокому світі любити тепер – екзотика.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями).
У світі підкреслити пунктиром з крапкою;
цьому – хвилястою лінією;
черствому, жорстокому – хвилястою лінією;
любити – однією лінією;
тепер – пунктиром з крапкою;
екзотика – двома лініями.
2. Київський князь Володимир заклав фортеці на річках Десні, Острі, Трубежі, Сулі.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями).
Київський підкреслити хвилястою лінією;
князь – однією лінією;
Володимир – хвилястою лінією;
заклав – двома лініями;
фортеці – пунктиром;
на річках – пунктиром з крапкою;
Десні, Острі, Трубежі, Сулі – хвилястою лінією.
3. У хаті Івана Шевченка, Тарасового діда, на свята завжди повно людей.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, неповне, ускладнене прикладкою).
У хаті – пунктиром з крапкою;
Івана Шевченка – хвилястою лінією;
Тарасового діда – хвилястою лінією;
на свята – пунктиром з крапкою;
завжди – пунктиром з крапкою;
повно людей – однією лінією.
4. На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці й примусила розсудливо зазирнути дійсності у вічі.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями та вставним словом).
жорстока підкреслити хвилястою лінією;
дійсність – однією лінією;
розвіяла – двома лініями;
вітром – пунктиром;
усі – хвилястою лінією;
ці – хвилястою лінією;
хлоп’ячі – хвилястою лінією;
дурниці – пунктиром;
примусила зазирнути – двома лініями;
розсудливо – пунктиром з крапкою;
дійсності – пунктиром;
у вічі – пунктиром з крапкою.
5. Ой чого ти, дубе, на яр похилився?
(Речення просте, питальне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням).
чого – пунктиром;
ти – однією лінією;
на яр – пунктиром з крапкою;
похилився – двома лініями.
1.
Друзья — огромный пеликан и маленький котёнок — подружились в заповеднике. Обычно они встречаются после рыбной ловли. Пока пеликан ловит рыбу, котёнок сидит на берегу. Но вот птица с добычей выбирается на сушу. Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним. Тут котёнок не теряется. Он быстро забирается в клюв и лакомится рыбой. Однажды к пеликану неожиданно подошел человек. В это время котёнок сидел у птицы в клюве. Пеликан затолкал котёнка в глоточный мешок, сомкнул клюв и взмыл в воздух. Птица делала над озером круг за кругом, пока человек не спрятался в кустах. Тогда птица опустилась и раскрыла клюв. На землю важно вышел путешественник-котёнок.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним.
2.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает
.
мешок под ним.
(сказуемое обозначается так :)
3.
нар. подл. глаг. нар. прил.
Обычно они встречаются после рыбной
сущ.
ловли.
4.
Бало́вать, заня́та, торты́, ста́туя.
Дальше незнаю извини фуух..
(Можно лучший ответ)