17. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть написання. Правильність в Конання перевірте за орфографічним словником. Св('ятковий, під'єднаний, дит(')ясла, (супергерой, духм(')яний. пролл(')ється, дзелень)чати, конферансь)є, тон(ы)ший, камін(ъ)чик, волинсь)ський, у хатин(ъ)ці, донъчин, проїз(д)ний, щастливий, хвас(т)ливий, бород,т)ьба, ле(г,х)кий.

«народ шукає в геніях себе». ці слова в. симоненка досить точно сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб'єктивніше відображає «лице і характерну поставу свого народу». у цьому зв'язку т. шевченко своє призначення виконав сповна.його творчість — це документ найбільш об'єктивної і виваженої характеристики українців, це книга їхнього буття і водночас своєрідна візитна картка, за якими націю пізнає і сприймає світ. недаремно шевченків «кобзар» як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу брали з собою до невідомої далекої канади наприкінці xix ст. перші українські переселенці.найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв'язок із землею. землю як основу основ, як найбільшу цінність вони поетизували й обожнювали з особливим почуттям, а тому не дивно, що в народних піснях сам господь засіває ниву житом-пшеницею.т. шевченко як геній, що показав народ у всіх вимірах його життєдіяльності (і побутовому, і морально-етичному, і соціально-політичному, і естетичному), передусім змальовує українців як хліборобів, бо ж праця на землі була найвищою цінністю його роду й народу. у нього, як і в народній творчості, ісус за плугом ходить, а марія їсти носить. зображення найсвятіших у такій невластивій для них іпостасі обумовлюється тим, що поет, як і народ, розцінював хліборобську працю як святу, адже завдяки їй існує рід людський. у цьому зв'язку цікавий такий факт із життя т. шевченка. перебуваючи 1847 року в україні, він намалював у подарунок землеміру д. демичу дворічну ікону на металі, з одного боку якої був зображений ісус христос, що благословляє хліб.культ матері-землі-годувальниці сформував в українців і обожнення жінки-матері, бо жінка так само дає життя,плекає й підтримує його своєю любов'ю, ніжністю й турботою. саме тому ставлення до жінки було особливо шанобливим. це засвідчує й лексичне значення слова «дружина» — вона друг, а не служниця своїм чоловікові та дітям. до речі, в українців слово «дружина» вживалося щодо обох із подружжя.  жінка, дружина, мати була не тільки берегинею сімейного вогнища, а й визначальною мірою хранителем нації, її духовності. адже передусім від матері дитина переймала рідну мову, пісню, віру, звичаї і традиції роду, його святині. саме тому у т. шевченка маємо таке поклоніння, таке обожнення жінки-матері, що засвідчує висоту духовного аристократизму і поета зокрема, і народу в цілому.  культ матері-землі, культ жінки-матері обумовив і запрограмував на віки особливості психологічного складу українців, зокрема їх лагідність, щирість, довірливість, а понад усе — пристрасність, емоційність. і те, що т. шевченка називали найперше поетом почуття, жодною мірою його не принижує. він так само й поет глибинної філософської мислі, але першоджерелом її було таки почуття, бо ж почуттєво-пристрасним був і його народ.

Композитор Петро Чайковський приїхав (особ.) до Одеси, де вперше було поставлено (безособ) його оперу «Пікова дама». Саме тоді в театрі драми виступали (особ.)українські актори, і серед них Марія Заньковецька, давнім прихильником якої був композитор. Коли закінчилася (особ) «Пікова дама», актриса піднесла (особ.) Чайковському лавровий вінок з написом «Безсмертному від смертної».

Вражений (означення - хвилястою, дієприкмет.) її увагою, Петро Ілліч захотів віддячити (особов + інфінітив) їй. На другий день, відвідавши (обставина -. -. -. - , дієприслівник) виставу за участю Заньковецької, він теж підніс (особов.) їй лавровий вінок з написом «Безсмертній від смертного» (З книжки «Цікаві бувальщини»).

Объяснение:

.