)

2. Неординарність ліричного героя поезій Юрія Андруховича (за творами

Ю. Андруховича «Пісні мандрівного спудея», «Астролог») (Тексти в цій

презентації)

3. Екзистенційне світобаченння Василя Стуса (на прикладі поезій «Крізь

сотні сумнівів я йду до тебе», «Господи, гніву пречистого») ​

ответ:

- привіт, марусю! куди ти поспішаєш?

- привіт, світлано! я йду на зустріч з одним хлопчиком, з яким познайомилась в інтернеті.

- марусю, так не можна робити!

- чого?

- та це ж зовсім незнайома людина. ти ж не знаєш, хто сидить по той бік монітору. можливо, це заманив тебе у пастку злочинець.

- ой, як страшно! я навіть не додумалась. тоді я нікуди не піду.

- правильно. ти хоч свою адресу не повідомляла або якісь інші особисті дані?

- ні, слава богу. ми розмовляли телефоном. тому я й повірила.

- треба знати певні правила спілкування телефоном і в інтернеті із незнайомцями. нікому не можна довіряти та необхідно дбати про свою безпеку. в режимі онлайн так багато шахраїв та злочинців.

- і тобі, подружко. може пройдемося?

- підемо!

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом