2. Означено-особове речення є в рядку A Зелені очі орхідей. ABBT БОтак пройду крізь твій великий подив, не зачеплюсь за лагідні слова. в ніде немає літа. г Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер.
Види стихійних бід буває дуже багато. Основні з них причиняють нам найбільше шкоди. Наприклад цунамі. Найчастіше вони трапляються в Японії. По опису постраждалим внаслідок цунамі можна зрозуміти що це дуже серйозне стихійне лихо. Вода може знасити будівлі, дерева, машини та майже все що стане в них на шляху. Після цього постраждала територія довго відновлюється, але найстрашніше що ця біда вбиває досить велику кількість людей. Землетрясіння. Є навіть шкала яка вимірює силу землетрясіння та як вона може зашкодити зовнішньому середовишу. Урон(переведите это слово на украинский потомучто не знаю как будет правильно) залежить від сили по шкалі, але якщо землетрясіння досить сильне то воно може дуже зерйозно зашколити середовище життя людей. Торнадо. На мою думку найсильніше що може бути зі стихійного лиха. Торнадо снозить абсолютно все що є у нього на шляху та біля нього. Також шкода від нього неймовірна, як від втрати бесідок в дворі до смерті людей. Звісно я не назвав(-ла) ще досить велику кількість інших стихійних лих але на мою думку вистачить цих трьох прикладів. Таких лих слід уникати, наприклад будувати домівки з досить крепким фундаментом та будувати на тих місцевостях де ці стихійні лиха трапляються дуже рідко. Якщо вам довелось жити в цій місцевості де відсоток появи таких бід більше ніж на інших землях, то пострібно ставити меньше деталей у своєму дворі, будувати дуже крепкий будинок та старатись дотртмуватись мінімалізмі щоб втратити меньле речей при одному з таких руйнувальних явищ природи.
Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для дідів, які йшли попереду, ніби не існував зовсім.
— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи дрижаки, спитав Троянда двічі.
— Ні, не можу,— одповів Платон. — Одходив уже своє. .. А ось і річка.
Перед нами була тиха широка Десна. Над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.
Сонце давно вже зайшло. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зовсім чорна. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.
Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині.
— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. --Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.
Ми розсілися у човні мовчки.
Я сидів у човні близько коло діда Платона, який узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.
Види стихійних бід буває дуже багато. Основні з них причиняють нам найбільше шкоди. Наприклад цунамі. Найчастіше вони трапляються в Японії. По опису постраждалим внаслідок цунамі можна зрозуміти що це дуже серйозне стихійне лихо. Вода може знасити будівлі, дерева, машини та майже все що стане в них на шляху. Після цього постраждала територія довго відновлюється, але найстрашніше що ця біда вбиває досить велику кількість людей. Землетрясіння. Є навіть шкала яка вимірює силу землетрясіння та як вона може зашкодити зовнішньому середовишу. Урон(переведите это слово на украинский потомучто не знаю как будет правильно) залежить від сили по шкалі, але якщо землетрясіння досить сильне то воно може дуже зерйозно зашколити середовище життя людей. Торнадо. На мою думку найсильніше що може бути зі стихійного лиха. Торнадо снозить абсолютно все що є у нього на шляху та біля нього. Також шкода від нього неймовірна, як від втрати бесідок в дворі до смерті людей. Звісно я не назвав(-ла) ще досить велику кількість інших стихійних лих але на мою думку вистачить цих трьох прикладів. Таких лих слід уникати, наприклад будувати домівки з досить крепким фундаментом та будувати на тих місцевостях де ці стихійні лиха трапляються дуже рідко. Якщо вам довелось жити в цій місцевості де відсоток появи таких бід більше ніж на інших землях, то пострібно ставити меньше деталей у своєму дворі, будувати дуже крепкий будинок та старатись дотртмуватись мінімалізмі щоб втратити меньле речей при одному з таких руйнувальних явищ природи.
Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для дідів, які йшли попереду, ніби не існував зовсім.
— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи дрижаки, спитав Троянда двічі.
— Ні, не можу,— одповів Платон. — Одходив уже своє. .. А ось і річка.
Перед нами була тиха широка Десна. Над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.
Сонце давно вже зайшло. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зовсім чорна. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.
Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині.
— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. --Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.
Ми розсілися у човні мовчки.
Я сидів у човні близько коло діда Платона, який узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.