2. Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак). Аж тут підвівся Орфей і,(1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав
на весь голос: то була пісня,(3) що її найдужче любила його мати,(4) прекрасна
муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеевому голосу ще
більшої сили,(8) щирості,(9) влади.
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку
А коми 112
при відокремленій обставині
Б кома 3 між частинами складносурядного речення.
В коми 4 і 5 - при відокремленій прикладці.
Г коми 6 і 7 -
при вставному слові
дкома 8 i9 - при однорідних членах речення.
ІІІ​

Телефонна розмова -привіт,як справи -привіт,дуже гарно я як раз тільки що приїхав з київського музею авіації. -ого а можеш розповісти про нього? -авжеш,    урочисте відкриття відбулося  30  вересня 2003  року напередодні святкування 100-річчя світової авіації та 80-річчя авіації україни. музей розміщується на території колишньої навчально-авіаційної бази київського інституту інженерів цивільної авіації.за кількістю дослідних і одиничних бортів музей є шостим у світі і другим за величиною колекції в пострадянських країнах – більше лише в російському моніно. у музеї можна побачити перший дослідний іл-86, другий дослідний  перший серійний іл-18, перший серійний  ту-130, передсерійний  ту-134, а також  ту-22м0  з дослідної серії та інші.на території площею 20 гектарів зібрано понад 70 експонатів:   гелікоптерів,  ракетоносців,  винищчувачів, навчально-тренувальних тапасажирських літаків.  -ну нічого собі, а як ті це запамятав? -память гарна! -а ти фотаграфував літаки? -звісно! там були ан-2,ан-24,іл-76,якщо хочеш можу відправити тобі фотографії. -буду вдячним,якщо відправиш. -лови,ну гаразд бувай. -і,бувай.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий