2. Скласти з поданих пар речень одне, в якому присудок другого речення був би
відокремленою прикладкою, і записати.
На вільхах, на березах можна бачити табунці тихих чечіток. Чечітки—сіренькі пташки з
червоним пір’ям.
А посмітюха нікуди від нас не летить, зимує біля людських жител. Посмітюха—рідна сестра
жайворонка.
Є у мене хороший приятель Петро. Петро — завзятющий юннат і відчайдушний заводіяка.
Пасічник знає всі тайни бджолиного життя. Пасічник — дядько Євмен, мій давній знайомий.
3. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи, підкреслити відокремлені означення,
розставити розділові знаки. Вказати, чим виражено означення.
Тут озера повні осінню стоять. Повні музикою сосни височать. (М.Сингаївський.)
Земля живими соками багата Дніпру дарує воду негірку. (П.Перебийніс.) І ліс покритий
краплями блискучими сміється. (М.Рильський.) Ще спить земля укутана снігами мовчать
в льоди заковані річки. (Д.Луценко.)
Народна мудрість каже, що все, що ми зробимо, чи добро, чи зло, повернеться до нас сторицею. Тож краще допомагати іншим, ніж робити їм якусь кривду. Я вважаю, що краще творити добро, не розраховуючи на подяку. Щаслива та людина, яка отримує задоволення від того, що робить добрі справи.
Отже, якщо навчитися відрізняти добро від зла, усвідомити всі наслідки поганих вчинків, то зникне бажання зробити щось погане.