2 як.Випишіть якісні та відносні прикметники. 1.За школярським гармидером, стоячи під чималим дзвоном, пильно слідкує сивий гострозорий сторож, який уміє розминати і телячу шкуру, і школярські вуха. В одній руці він тримає мідний, натертий до блиску годинник, а другу вплів у мотуз дзвона(Ст.). 2. Надворі похмурий осінній день, сині смерекові гори затягнуло холодною імлою, і якби не крикливе гайвороння над головами, то могло б здатися, що вся долина між горами принишкла з цікавості до нашої незвичайної подорожі (Бедз.). 3. Була у нього усмішка дитяти – Блакиті української тепло. Любов’ю серце зроджене було. Як пісня – чесне, як бджола – завзяте (Павл.). 4. На Лисій горі догоряє багаття нічне, і листя осіннє на Лисій горі догоряє(Стус.). 5. Мої думки Жили б собі спокійно У затишку Домашнього тепла. А то: забігали спомином осіннім У те село. Де тільки раз була
2. Володимирович, Володимировича, Володимировичу (-еві), Володимировича, Володимировичем, на Володимировичеві, Володимировичу.
3. Володимирівна, Володимирівни, Володимирівні, Володимирівну, Володимирівною, на Володимирівні, Володимирівно.
4. Іванович, Івановича, Івановичу (-еві), Івановича, Івановичем, на Івановичеві, Івановичу.
5. Іванівна, Іванівни, Іванівні, Іванівну, Іванівною, на Іванівні, Іванівно.
6. Ісакович, Ісаковича, Ісаковичу (-еві), Ісаковича, Ісаковичем, на Ісаковичеві, Ісаковичу.
7. Ісаківна, Ісаківни, Ісаківні, Ісаківну, Ісаківною, на Ісаківні, Ісаківно.
Я живу у маленькій хатині зі своєю сім’єю. Нас у сім’ї троє -
це я, мама і тато. Живемо ми неподалік від великого парку.
Якось мені захотілося піти на прогулянку. Надворі було літо, я пішла до парку і цілий день провела там. Я довго блукала парком і не помітила, як минає час. Раптом настав вечір, мені стало страшно. Тут мені почувся якийсь дивний звук. Я не могла зрозуміти, звідки він лунав, але мені здалося, що то і був сам Вечір, він ніби вітав мене і застерігав, що вже пізно і час іти до дому, бо батьки будуть хвилюватися та шукати мене. Я стала озиратися, намагаючись знайти, звідки лунає звук. Я побачила дерево, а на ньому – птаха. Виявилося, що це просто сова. Вона була велика, а її очі дивилися прямо на мене, наче вона до мене зверталася. Я швидко побігла додому. На цьому і закінчилася моя зустріч із Вечером.