Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Всі ми різні, але кожен із нас неповторний. Недарма вчителі, батьки, наші рідні хочуть зробити із нас гідну людину. Щоб усі знайшли місце у житті.
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Але на помилках вчимося... Це нормально. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – принципи моралі.
Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
В нашому житті зустрічається багато чого: радість, горе, випробовування, страждання, нагорода, щастя, кохання... Життя складне, адже разом з цим ми стикаємося з підлістю, зрадою, лицемірством, ненавистю від інших. Чи заслуговують вона гідності в суспільстві? Ні, проте це не так важливо, адже тільки від нас залежить: чи гідно саме ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Насправді в житті нелегко знайти вірну дорогу, бо ж моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві вже давно докірно зламані, а людське життя... Воно нічого не важить.
Сьогодні, як ніколи,гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною з великої літери.
ответ: У наший школі уроки праці завжди проходять дуже цікаво, тому час пролітає непомітно. Так було і цього разу, коли вчитель оголосив конкурс на кращу шпаківню. Як завжди, Михайло Степанович дуже зрозуміло пояснив, що, в якому порядку і як робити. Переконавшись, що ми чудово зрозуміли, що від нас вимагається, він дозволив приступити до роботи. Вмить запрацювали верстати, в майстерні пролунав стукіт і скрегіт. Кожен хотів справитися із завданням швидше і краще. Спочатку лідирував Сергій. Він швидко і точно наніс потрібні розміри на дощечку і вирізував окремі деталі. Але виявилось, що одна деталь бракує, а дощечки більше не було. Тому, на жаль, він вибув із змагань. А Василь, хоча і працював не дуже швидко, але все продумав і зважив. Йому не довелося щось переробляти або поправляти, тому його роботу порахували кращою, хоча він завершив її одночасно зі мною. Михайло Степанович уважно оглянув виріб, похвалив Василя і поставив в журнал відмінну оцінку. Потім ми обговорювали всі моменти виготовлення шпаківень і ділилися досвідом. Було цікаво!
Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Всі ми різні, але кожен із нас неповторний. Недарма вчителі, батьки, наші рідні хочуть зробити із нас гідну людину. Щоб усі знайшли місце у житті.
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Але на помилках вчимося... Це нормально. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – принципи моралі.
Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
В нашому житті зустрічається багато чого: радість, горе, випробовування, страждання, нагорода, щастя, кохання... Життя складне, адже разом з цим ми стикаємося з підлістю, зрадою, лицемірством, ненавистю від інших. Чи заслуговують вона гідності в суспільстві? Ні, проте це не так важливо, адже тільки від нас залежить: чи гідно саме ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Насправді в житті нелегко знайти вірну дорогу, бо ж моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві вже давно докірно зламані, а людське життя... Воно нічого не важить.
Сьогодні, як ніколи,гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті-решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною з великої літери.
ответ: У наший школі уроки праці завжди проходять дуже цікаво, тому час пролітає непомітно. Так було і цього разу, коли вчитель оголосив конкурс на кращу шпаківню. Як завжди, Михайло Степанович дуже зрозуміло пояснив, що, в якому порядку і як робити. Переконавшись, що ми чудово зрозуміли, що від нас вимагається, він дозволив приступити до роботи. Вмить запрацювали верстати, в майстерні пролунав стукіт і скрегіт. Кожен хотів справитися із завданням швидше і краще. Спочатку лідирував Сергій. Він швидко і точно наніс потрібні розміри на дощечку і вирізував окремі деталі. Але виявилось, що одна деталь бракує, а дощечки більше не було. Тому, на жаль, він вибув із змагань. А Василь, хоча і працював не дуже швидко, але все продумав і зважив. Йому не довелося щось переробляти або поправляти, тому його роботу порахували кращою, хоча він завершив її одночасно зі мною. Михайло Степанович уважно оглянув виріб, похвалив Василя і поставив в журнал відмінну оцінку. Потім ми обговорювали всі моменти виготовлення шпаківень і ділилися досвідом. Було цікаво!
Объяснение: