217. Випишіть дієслова у дві колонки: 1) дієвідміна; 2) і дієвідміна. 1. Зсунути, гуркотіти, реготати, краяти, скретотіти, кроїти, оцінювати, tamiти, белькотати, в'їздити, вміти, іtітитися, муркотіти, кликати, сюркотати, вставити, зважити, з'юнітися, тьмяніти. збороти, підсісти, цокотіти, стругати, 2. Означити, знати, палахкотіти, свистіти, задрiботатін, іржати, вка дити, вдержати, хотіти, одужати, диркотіти, амокріти, збігти, тупотіти, бігати, удобрити, шепотіти, ойкати. 8. Лащити, клепати, скривати, кроїти, лютувати, дирчати, одужати, оборонити, диркотати, завадити, знати, вбігти, белькотіти, наколот, обороти, оздобити, белькотати, снистіти, означати, волочити, скласти, анехтувати, ударити, сіпати, згаснути, пишат, дихати.​

1. Усі іменники є власними назвами в рядку:

Б) «Климко», «Інститутка», «Лось», «Олень Август»;

2. Іменники тільки чоловічого роду подано в рядку:

Д) собака, насип, лебідь, біль;

3. Усі прикметники вжиті у формі найвищого ступеня порівняння в рядку:

Б) найбільш близький, найближчий, якнайближчий, щонайближчий;

4. Усі складні іменники пишуться через дефіс у рядку:

Д) жук-носоріг, генерал-полковник, експрес-пошта, щастя-доля;

5. Разом треба писати кожне слово рядка:

Тут немає правильної відповіді –

у рядку А) військово-спортивний пишеться через дефіс;

у рядку Б)  темно-зелений пишеться через дефіс;

у рядку В)  івано-франківський пишеться через дефіс;

у рядку Г)  контр-адміральський пишеться через дефіс;

у рядку Д)  м’ясо-молочний і всесвітньо-історичний пишеться через дефіс;

6. До відносних належать усі прикметники варіанта:

В) колективний, заочний, біологічний;

7. Помилки в написанні складних слів допущено в рядку:

Г) віце-прем'єр, двадцятирічний, перекоти-поле, резусфактор;

Неправильно – перекоти-поле, резусфактор;

Правильно – перекотиполе, резус-фактор;

8. Форму лише однини мають усі іменники рядка:

В) кобзарство, Київ, сіно, кохання, любов;

9. Закінчення –ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники у варіанті:

А) ювіляр, комар, столяр;

(Ким? чим?) ювіляром, комаром, столяром ;

10. Неправильно утворено форму кличного відмінка у варіанті:

Д) Миколе, Петре;

11. Граматично правильне продовження речення «Ректорат університету щиро вітає з перемогою в олімпіаді…»:

В) Оксану Князевич;

12. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:

А) дзвінкий, білий, суворий;

13.

1. вищий, проста форма - Д) тепліший, біліший;

2. вищий, складена форма - А) більш чіткий, менш тривалий;

3. найвищий, проста форма - Б) найсмачніший, найздібніший;

4. найвищий, складена форма - Г) найменш вдалий, найбільш високий.

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий?

Дуже близькою частиною мови є дієприкметник

вказуе на ознаку

запаху (п’янкий, запашний),

кольору (білий, зелений),

віку (старенький, давній),

розміру (величезний, середній),

матеріалу (діамантовий, дерев’яний),

якості (твердий, гнучкий),

принадлежності (зятів, сестрин),

простору (далекий, близький),

часу (ранній, вчорашній)

внутрішні властивості (добрий, щедрий),

зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),

ознаки за відношенням до місця (міський, районний).

У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю