3. Прочитайте речення з поезій, випишіть іменники у формі кличного відмінка, визначте їх рід і закінчення, заповніть третю колонку.
Весно! Радосте моя! Любове моя! Вабить мій зір твоє зелене вбрання, а душа повниться весняним теплом і красою (І. Цюпа).
Іменники із закінченням –а,-я у Н.в.
Іменник із нульовим закінченням і закінченням –о,-е в Н.в.
Іменники із нульовим закінченням у Н.в.

Кл.в.
Кл.в.
Кл.в.

3. Прочитайте речення з поезій, випишіть іменники у формі кличного відмінка, визначте їх рід і закінчення, заповніть третю колонку.
Весно! Радосте моя! Любове моя! Вабить мій зір твоє зелене вбрання, а душа повниться весняним теплом і красою (І. Цюпа).
Іменники із закінченням –а,-я у Н.в.
Іменник із нульовим закінченням і закінченням –о,-е в Н.в.
Іменники із нульовим закінченням у Н.в.

Кл.в.
Кл.в.
Кл.в.

​

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.

Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.

На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.

І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.