Користь від їжака досить велика. Будучи переважно комахоїдних тварин і, володіючи великим апетитом, він знищує безліч садових шкідників: слимаків, травневих хрущів, волохатих турунів, гусениць непарного шовкопряда і багатьох інших. Проте їх величезний апетит, особливо після зимової сплячки, спонукає в умовах недостатньої кількості звичної їжі, харчуватися яйцями домашньої птиці, або поїдати маленьких пташенят.
Знайденого на узбіччі дороги або в лісі їжака не варто приносити додому, так як їжаки є рознощиками багатьох небезпечних для людини інфекцій: дерматомікоз, жовта лихоманка, сальмонельоз, лептоспіроз, сказ. Крім того на їжаках у великих кількостях виявляють кліщів, яких вони збирають колючками з трави, але дістати самостійно через особливості і густоти покриву, не може. Однак ця особливість їжаків використовується в дослідницьких цілях, для визначення ступеня зараженості лісу кліщами. З цією метою введена спеціальна одиниця вимірювання - еже-годину (скільки кліщів зібрав на себе їжак за годину пробігу по лісі).
Таким чином, можна зробити висновок, що їжаки корисні, але на відстані.
1.стара Половчиха, одежа на ній віялась, мов на кам’яній, вона була висока та сувора, як у пісні. 2.Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія. 3.висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили. 4.дівування в Оча* нові, хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт! Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець— дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує самця й самицю в природі. Половчиха стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія, і наплодили вони хлопців повну хату 5.оловчиха тримала хату в залізному ку- лаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі. 6.Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя.
Знайденого на узбіччі дороги або в лісі їжака не варто приносити додому, так як їжаки є рознощиками багатьох небезпечних для людини інфекцій: дерматомікоз, жовта лихоманка, сальмонельоз, лептоспіроз, сказ. Крім того на їжаках у великих кількостях виявляють кліщів, яких вони збирають колючками з трави, але дістати самостійно через особливості і густоти покриву, не може. Однак ця особливість їжаків використовується в дослідницьких цілях, для визначення ступеня зараженості лісу кліщами. З цією метою введена спеціальна одиниця вимірювання - еже-годину (скільки кліщів зібрав на себе їжак за годину пробігу по лісі).
Таким чином, можна зробити висновок, що їжаки корисні, але на відстані.
2.Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія.
3.висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили.
4.дівування в Оча* нові, хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт! Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець— дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову. Та така вже любов і так вона парує самця й самицю в природі. Половчиха стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія, і наплодили вони хлопців повну хату
5.оловчиха тримала хату в залізному ку- лаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі.
6.Вони йшли, преніжно обнявшись, їм у вічі дмухав трамонтан, позаду калатало море, вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя.