3 тестових завдання з Укр. мови,
1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в
реченні (розділові знаки пропущено)
А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до
краю.
Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий
вечір.
В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.
Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній
величі.
Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої
зеленим хлібом.
2. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні
(розділові знаки пропущено)
А Наближається повний спеки й світла південь.
Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?
В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.
Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.
Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.
3. Непоширене означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати
комами в реченні (розділові знаки пропущено)
А Небо розгорнуло намет свій синій широкий глибокий!
Б А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився.
В Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла однакові
незліченні як солдати.
Г Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я.
Д І втомивсь я одинокий на самій дорозі.
- А що я маю зробити?
_-Ти маєш поскладати свої речі у шафу, скласти іграшки в нішу під диваном і повитирати пил.
- Матусю, це забагато для мене!
- Любий, то ти вважаешь, що для мене прибрати всю хату то не забагато, а для тебе прибрати свої речі і витерити пил це багато?
- Ну мамо!
- Що? Що таке?
- Давай я тільки пил повитираю.
- Ні, ти зробиш все і ще квіти польєш!
- Ну добре, добре, бо ще посуд скажеж помити!
- Ось і домовились! До речі, стосовно посуду...
- Мамо!
- Гаразд, не треба.
- Ну все, починаймо прибирання, бо я ще на вулиці хочу пограти.
- А уроки коли робитимеш?
- Ввечері.
- Гаразд, ставаймо до роботи.
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.