4. Позначте речення, у якому допущено недолік при узгодженні присудка з підметом: А) З того часу минуло три роки, Б) Більшість учнів відвідує спортивну школу. В) Десяток олівців лежали в шафі. Г) Директор Антоніна Василівна підписала наказ.
Піднявся(присудок), перейшов(присудок) до краю (додаток) стіни( додаток) ,де з попередньою(означення) поміччю (додаток)повторив (присудок) спробу ( додаток, тримаючися за ріг повітки.(відокремлена обставина, від коми до коми разом) Схема- [...], (де...). - СПР з підрядним означальним. Потім(обставина),коли голуби(підмет) посідали(присудок) на стріху(обставина),вона(підмет) знов перейшла(присудок) на урочисту (означення) прозу(додаток).. [...,(коли...),...] - Спр з підр.обставинним часу. Він(підмет) тільки витріщив(присудок) їх(додаток) ще більше(обставина),так що вони (підмет) стали(присудок) зовсім круглі. (Означення). [...],(так що...) - СПР з підрядним обставинним наслідковим. Якщо буде(присудок) нове (означення) діло(підмет),то дайте (присудок) звістку(додаток) (Якщо...), [...] - СПР з підр.обставинним умови.
Одного разу, прогулюючись по парку, я натрапила на пересувну художню виставку робіт відомого сучасного художника Василя Климика. Ця виставка розташувалася на улюбленому місці відпочинку мешканців міста і приваблювала увагу багатьох відпочиваючих. Не залишилася байдужою до картин художника і я. Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені. Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�
Найбільш усього серед картин митця мене вразило полотно під назвою «Туман у Поліссі». Незважаючи на досить розмитий туманом пейзаж я розгледіла, що на цій картині зображено привабливе літо, яке знаходиться у самій прекрасній своїй порі – на золотій середині. Коли я дивилася на картину, мені здавалося, що над землею зовсім немає повітря, ні одна травинка, ні один листочок на гілках дерев навіть не ворухнеться, і усе це вкрито густим, як молоко, туманом. А ось небо на пейзажі лагідне та бездонне, немов безмежний океан. Воно прозоре і чисте, ледь зарожевіле, і, здається, що трохи почекавши, ми разом с автором зустрінемо теплий та яскравий сонячний день. Таке враження доповнює ранкове сонце, проміні якого боязко виглядають поза дерев. Але пройде година, і сонце підніметься вище, набере свою силу і розгоне туман. Та поки що сонце сховане за лісом і не відчувається спекоти літнього дня, а ранкове повітря настільки чисте і водночас насичене, що дивлячись на картину, хочеться вдихнути його на повні легені.
Земля навколо вкрита густою зеленою травою, її килим зовсім не звору�